Автор Тема: Спілкуємось українською!  (Прочитано 66706 раз)

0 Пользователей и 3 Гостей просматривают эту тему.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5427
  • -> Вас поблагодарили: 21073
  • Сообщений: 5090
  • Респект: +995/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #870 : 12 Май 2025, 13:13:37 »
НАША ОРЛИЦЯ СВІТЛАНА ЗНИЩИЛА зграю ворожих шакалів!


Медсестра Світлана взяла командування на себе та знищила групу окупантів пострілом з гранатомета, врятувавши бійців від оточення, під час штурму о задорного пункту російськими військами.
У бою підрозділ залишився без командира, і Світлана координувала оборону, отримуючи вказівки по рації. Коли ворог зайшов у тил і перекрив шляхи відходу, вона взяла гранатомет, обійшла штурмовиків і влучним пострілом ліквідувала загрозу.
«Я взяла одноразовий гранатомет і пішла на зустріч
російськім штурмовикам. Я обійшла їх, встала і зробила постріл у вікно будинку. Вся група окупантів там і залишилась», - згадує Світлана.
За героїзм її нагородили Хрестом Сухопутних військ. Світлана — колишня медсестра з Дніпра, яка добровільно пішла на фронт з перших днів повномасштабної війни. Зараз вона служить на Запорізькому напрямку.
 128 окрема бригада ТрО «Дике Поле» СВ ЗСУ .
СЛАВА ОРЛИЦЯМ І ОРЛАМ УКРАЇНИ, ЩО ЗАХИЩАЮТЬ КРАЙ ВІД
шакалів кремля!
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5427
  • -> Вас поблагодарили: 21073
  • Сообщений: 5090
  • Респект: +995/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #871 : 15 Май 2025, 22:28:14 »
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5427
  • -> Вас поблагодарили: 21073
  • Сообщений: 5090
  • Респект: +995/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #872 : 16 Май 2025, 19:53:53 »

У народній пам’яті козаки-характерники жили на межі між реальністю та міфом. Це були не просто воїни — це були провидці, чаклуни, знахарі й оборонці, які володіли таємничими силами. Старі козаки казали: «Простого козака в бою не видно, а характерника — не доженеш і в думці». І хоч історія не зберегла точних свідчень, у легендах їхні вміння розцвіли барвисто і велично.
🕯 Невидимість і захист від кулі
Одна з найвідоміших легенд про характерників — їхня здатність ставати невидимими. Казали, що характерник міг зайти до ворожого табору, забрати шаблю в отамана і вийти так, щоб жоден пес не загавкав. Невидимість, за переказами, досягалася через вміння "випасти з очей" — поєднання медитативного стану, заклинань і чар-зілля.
Ще одна слава — "небійство": кулі не брали характерника. Мовляв, той, хто пройшов обряд смерті (лягав у могилу на три дні, ніби мертвий), повертався з іншого світу вже незламним. Його тіло ставало твердим, а дух — сталевим.
🔥 Управління стихіями
Старі думи розповідають, що характерники могли викликати дощ або відганяти грозу. Вони знали мову вітру і трав, уміли "запалити" шаблю — не вогнем, а силою, яка палить душу ворога.
Дехто вірив, що вони могли пливти по воді, не намочивши чобіт, або переходити річки під водою, як риби. Їхня єдність із природою була настільки глибокою, що звірі не нападали на них, а птахи самі сідали на плече.
🧠 Сила слова й думки
Характерники не лише боролися шаблею — вони володіли силою думки. Кажуть, що могли навіювати страх, змінювати волю людини, зазирати в душу і навіть бачити майбутнє. Часто отамани брали характерників за радників, бо ті "бачили далі", ніж інші.
Вони читали думки, могли мовчки давати накази — і побратими їх розуміли. Характерник у бою — це не лють, а тиша і точність. Один удар — і доля ворога змінена.
🧴 Цілюща сила і безсмертя
Характерники знали зілля й обряди, які зцілювали рани швидше, ніж у звичайної людини. Кажуть, вони жили довше — дехто навіть вірив, що були безсмертними. Та найголовніше — вони лікували не лише тіло, а й душу: молитвою, шептанням, травами.
⚖️ Мудрість і служіння
Попри свої надлюдські вміння, характерники були не заради слави. Вони служили Січі, своєму народові, і берегли гармонію. Їх боялися пани й вороги, але прості люди шанували. Бо знали: характерник не візьме чужого, не зрадить, не забуде.
Отож, сила характерника — не лише в чарах, а в гармонії з собою, з природою і зі світом. Вони не підкорювали світ — вони розуміли його.
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5427
  • -> Вас поблагодарили: 21073
  • Сообщений: 5090
  • Респект: +995/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #873 : 16 Май 2025, 23:02:31 »
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5427
  • -> Вас поблагодарили: 21073
  • Сообщений: 5090
  • Респект: +995/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #874 : Сегодня в 14:00:57 »

Будьмо!
Є в Україні таке ємке слово. Його радо й завзято повторюють іноземці за столом: Bud’mo!
Хоч і не розуміють ніхрена.
Воно не перекладається!
Це навіть не «паляниця». Це хромосома з ДНК.
Будьмо!
Будьмо - це про те, що ми є, були й будемо.
Це про те, що нас не вбити.
Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому.
А радше загинемо, але не здамося.
Будьмо - це воля, це Січ.
Це вічний гул Дикого Степу!
Будьмо! - це Україна.
Це вишиванки, й хрущі над вишнею.
Це наші старі кладовища і давні могили.
Це Голодомор і колективізація.
Це Червона рута і Стус, і Григір Тютюнник.
Тарас, Леся, Франко.
Жадан і Іздрик, Козак-Систем.
Драч, Павличко і Вінграновський.
Червона калина.
Це - Мазепа і Мотря.
Богдан і Петлюра.
Це - тіні забутих предків.
Це Василь Симоненко і Ліна Костенко.
Василь Стефаник і Нечуй-Левицький.
Будьмо - це мис Тарханкут і Карпати.
Це острів Зміїний,
Харків і Суми, Чернігів і Полтава, Херсон.
І Коктебель!
Лузанівка і Пересипський міст…
Будьмо, це коли - ой, на горі, та й женці жнуть! І десь там Галя несе воду.
І хлопці розпрягають коней.
І сорочку мати вишила мені. Червоними та чорними нитками…
Під копитом камінь тріснув…
Будьмо - це донати та безпілотники.
Будьмо - це окопні свічки та камуфляжні сітки.
Будьмо - це тюльпани й хризантеми на останній дорозі Воїна.
Будьмо - це українські прапори над гробками.
Будьмо - це наші нерви й наші діти й собаки в «двох стінах» під час повітряних тривог, це - наші сльози, наша гідність, честь і гонор.
Будьмо - це лелеки навесні, що повертаються до свого гнізда, до свого дому. І F-16 з лелеками…
Будьмо - це вранці лугом, босими ногами…
І зелені лини в ятері, що переливаються проти сонця, і мед, що зі щільників тече по ліктях… і дідова коса, що дзвенить від мантачки на світанку, ще до роси…
Будьмо, це бабині вареники з капустою й сиром…
Будьмо, це - знов зозулі голос чути в лісі…
І білий сніг на зеленому листі…
Будьмо - це Ми! Ми - будьмо!
Будьмо! Будьмо навіки, брати й сестри!

© Віталій Чепінога
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.