Автор Тема: Українські свята  (Прочитано 77886 раз)

0 Пользователей и 1 Гость просматривают эту тему.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 7804
  • -> Вас поблагодарили: 27519
  • Сообщений: 6775
  • Респект: +1095/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Українські свята
« Ответ #510 : 19 Февраль 2026, 12:31:37 »

19 лютого 1992 року було затверджено Малий державний Герб України, один із трьох офіційних символів нашої держави. Центральною геральдичною фігурою герба є Тризуб Володимира Великого, князя Київського.
#Тризуб об’єднує українських громадян, які сьогодні захищають суверенітет і територіальну цілісність України від російської збройної агресії - він є символом, в якому закодована сила української нації, її дух, традиції та століття боротьби за незалежність.
Спойлер   :
У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як “націоналістичний знак”. Використання Тризубу в СРСР заборонялося, “винуватців” жорстко карали.
Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.  У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.
Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.
російська агресія в Криму і на сході України та повномасшатбне вторгнення розпочалися із знищення Тризуба як маркера української ідентичності.
Тризуб об’єднує українських громадян, які сьогодні захищають суверенітет і територіальну цілісність України - він є символом, в якому закодована сила української нації, її дух, традиції та століття боротьби за незалежність.
Державний Герб України – один із трьох її офіційних символів поряд з прапором і гі́мном. А що Україні в її багатостраждальній історії ніколи не бракувало ворогів – як зовнішніх, так і внутрішніх, – затвердження цих трьох принципових для будь-якої держави символів завше викликали численні баталії.
Сучасна Україна увібрала в себе державницькі традиції Української Народної Республіки, зокрема її державні символи (герб-тризуб, гімн “Ще не вмерла Україна”, синьо-жовтий прапор) та атрибути (грошова одиниця – гривня).
25 лютого 2020 року виповнюється 102 роки, відколи тризуб став державним гербом УНР. Перед тим офіційно затвердили прапором торговельного флоту синьо-жовте полотнище. Воно сприймалося як національний стяг. Із початком Української революції також утвердився гімн “Ще не вмерла Україна”. Його виконанням завершувалося проголошення доленосних рішень. Важливим атрибутом держави є гроші. 1 березня 102 років тому Центральна Рада ухвалила закон про гривню.
Слово “герб” (походить від німецького erbe – спадок) означає емблема, спадковий знак, поєднання фігур і предметів, що виражає історичні традиції власника. Державний герб – це символ, який презентує країну як суверенну незалежну державу. Він зображується на офіційних документах, печатках, грошових і знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ. У світовій практиці немає суворої регламентації творення державних гербів. Практика їх оформлення спирається на національні традиції певної країни.
Із протоколу засідання Малої Ради
25 лютого 1918 року, місто Коростень
У справі державного герба України Мала Рада ухвалила: “Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого”.
Він є давнім символом. Його найдревніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю. Є також гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря.
У давній Русі тризуб був родовим знаком князівського роду Рюриковичів. Його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, актових печатках, перснях-печатках, злитках-гривнах, зброї, спорядженні, товарних пломбах. Цей символ власності та влади переходив із покоління в покоління, видозмінюючись, аби кожен представник роду мав індивідуальну емблему (наприклад, попередники київського князя Володимира Святославича мали двозубці).  Навершя у формі князівського знака було головним елементом давньоруських стягів. Особливо багато артефактів – за період князювання Володимира Святославовича (на київському престолі приблизно від 980 року). Тому тризуб і вважається знаком князя Володимира Великого.
Протягом багатьох століть на землях Русі було поширене зображення тризуба. Після занепаду роду Рюриковичів воно поступово витіснилося. Від XІV століття входять в ужиток територіальні знаки, наприклад у Києві – з архистратигом Михаїлом, Володимирі-Волинському –  зі святим Георгієм, Луцьку – святим Миколаєм, Львові – левом.   
В XІV столітті почали формуватися геральдичні національні системи. Власний герб створило і Військо Запорозьке – козак з мушкетом (інакша назва “лицар із самопалом”). Його зображували на військових печатках гетьманів та кошових отаманів у XVI – першій половині XVII століття. Від кінця XVII століття традиційний герб використовували і Городове, й Низове Військо Запорозьке, щоправда “низовики” додали ще зображення спису. Проте утвердженню власної геральдичної системи завадила повна ліквідація автономії гетьманщини.
Щойно у 1917-му Україна відродила державність, як постало питання про державний герб УНР: вже у листопаді 1917 р. створили геральдично-прапорну комісію, якій невдовзі запропонували на вибір 5 концептуальних проектів, серед яких – і розроблений особисто М.Грушевським проект Великого герба.
Роботу комісія так і не завершила – через наступ більшовицьких військ. Попри це, 25 лютого 1918 року в Коростені Центральна Рада прийняла Тризуб за герб УНР. На той час тризуб набув популярності в країні – хоча б тому, що був зображений на запроваджених в обіг у грудні 1917-го карбованцях. А вже 22 березня 1918-го було встановлено малюнки Великого та Малого державних гербів за проектом Василя Кричевського.
В українському діловодстві тризуб уперше зустрічається на печатці Генерального Секретаріату. Нею скріплювались урядові документи. Виготовлення печатки ініціював Генеральний писар Павло Христюк. До розроблення долучив знавця старовини Миколу Біляшівського.
За часів Української Держави тризуб залишився в геральдичному вжитку. В офіційних описах кредитових білетів цей знак іменувався українським гербом. Тризуб без вінка зберігся й на печатках різних установ, військово-морському прапорі нового зразка й службових штандартах. 24 листопада 1918 року спеціальна комісія схвалила проекти герба та печатки, підготовлених Георгієм Нарбутом, але вони залишилися незатвердженими.
За часів Директорії гербом відновленої Української Народної Республіки служив тризуб без вінка. 21 січня 1919 року комісія у справах вироблення проекту герба УНР дійшла висновку, що соборна Україна має поєднати емблеми УНР і Західноукраїнської Народної Республіки, а також знак князя Володимира. Із 22 січня 1919 , після Злуки,  Тризуб включили до крайового герба Західної області Української Народної Республіки. Залишався він і гербом гетьманської держави П.Скоропадського та Директорії.
У міжвоєнний період тризуб став символом боротьби українців за свободу.
Його використовував Уряд УНР на еміграції та різні політичні організації. В тому числі на емблемі Організації українських націоналістів був тризуб із мечем на місці середнього зуба.
В СРСР тризуб був заборонений. Для комуністичного режиму він лишався ознакою націоналізму.
У 1960–1980 роках КГБ неодноразово займається справами про використання націоналістичної символіки. Так, 30 грудня 1967-го синьо-жовтий прапор із тризубом ще й з написом “Ще не вмерла Україна, і слава і воля” – на будівлі Кіровського райвиконкому в Дніпропетровську (тепер – Дніпро); 23 квітня 1970 року – в телефонній кабінці в Чернівецькому університеті; 7 січня 1984 року – над поштовим відділенням села Демидового на Львівщині.   
Після відновлення незалежності України 24 серпня 1991 року тризуб як малий державний герб затверджений 19 лютого 1992-го Постановою Верховної Ради України (разом із доданими зображеннями).
Конституція України 28 червня 1996 року закріпила цей символ нашої держави.

Український інститут національної пам'яті
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 7804
  • -> Вас поблагодарили: 27519
  • Сообщений: 6775
  • Респект: +1095/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Українські свята
« Ответ #511 : 20 Февраль 2026, 11:14:48 »

День Героїв Небесної Сотні

Щорічно 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні, яких вбили під час Революції Гідності 2013-2014 років.
Саме 20 лютого 2014 року на Майдані було вбито найбільше учасників Революції – 48 осіб. Упродовж інших днів було вбито 54 активістів, ще п’ятьох учасників Революції Гідності не стало навесні 2014 року.
Відтак загальна кількість тих, хто загинув на Майдані – 107 осіб.
Назва “Небесна Сотня” виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона пролунала під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року.
21 лютого датовані вірші поетес Людмили Максимлюк і Тетяни Домашенко, в яких використано словосполучення “Небесна Сотня”. 22 лютого про Героїв Небесної Сотні вже говорили зі сцени Майдану та писали на інтернет-ресурсах. На Урядовому порталі згадка про Героїв Небесної Сотні з’явилася 28 лютого 2014 року.
Серед Героїв Небесної Сотні громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому Герою Назарію Войтовичу було 17 років, а найстаршому – Івану Наконечному – 82. Серед загиблих троє жінок – Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.
Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення після вогнепального поранення, зазнаного під час штурму Майдану силовиками 18 лютого 2014 року.
Указ про вшанування Героїв було ухвалено 2015 року п’ятим президентом України Петром Порошенком.
1 липня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон щодо заснування державної нагороди “Орден Героїв Небесної Сотні”. Указом Президента України “Про орден Героїв Небесної Сотні” № 844/2014 від 3 листопада 2014 року було затверджено Статут і малюнок ордена Героїв Небесної Сотні.
Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом “Вдячні за свободу!”.
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 7804
  • -> Вас поблагодарили: 27519
  • Сообщений: 6775
  • Респект: +1095/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Українські свята
« Ответ #512 : 22 Февраль 2026, 11:46:30 »

🕊️ Вітаю всіх зі святом Прощеної неділі!
🙏 Це останній день перед початком Великого посту, день який несе великий духовний зміст і закликає до очищення серця через прощення.
Сьогодні звернімося один до одного: «Прости мені» і у відповідь маймо надію почути те саме.
🙏 Щиро зичу всім нам духовного зростання, спокою, миру та Божого благословення на цей день!
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 7804
  • -> Вас поблагодарили: 27519
  • Сообщений: 6775
  • Респект: +1095/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Українські свята
« Ответ #513 : 25 Февраль 2026, 14:59:39 »

25 лютого в Україні відзначають День української жінки – дату, присвячену внеску жінок у розвиток держави, культури, науки та боротьбу за незалежність.
Ідея відзначати День української жінки саме 25 лютого пов’язана з постаттю Лесі Українки – однієї з найвідоміших українських письменниць і громадських діячок. Її творчість і життєва позиція уособлюють боротьбу, стійкість і відданість Україні.
Це свято почали популяризувати як альтернативу Міжнародному жіночому дню, який традиційно відзначали 8 березня. В Україні його святкували десятиліттями, однак після початку повномасштабного вторгнення росії частина суспільства висловила бажання відмовитися від радянської спадщини та переосмислити формат вшанування жінок.
У 2023 році у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який мав би закріпити День української жінки 25 лютого на державному рівні. Втім, документ досі перебуває на розгляді.
Попри відсутність офіційного статусу, дедалі більше українців підтримують цю ініціативу та відзначають День української жінки неформально – як нагоду подякувати жінкам за їхню працю, силу й внесок у майбутнє країни.






З історії відомо, що з найдавніших часів символ тризуба шанувався як своєрідний магічний знак, оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до 30 теорій походження і значення тризуба, на приклад: сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо.
За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.
25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за офіційний герб УНР.
З 22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку Тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.
Уперше спроба конституційно оформити Тризуб як державний герб була зроблена у травні 1920 у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге — спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.
Сучасний герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією, було затверджено 19 лютого 1992 року.
Двадцять вісім років тому, 19 лютого 1992 року, було затверджено Малий державний Герб України. Це – один із трьох офіційних символів нашої держави.
Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг.
Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з першого століття нашої ери. Символ відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в українських землях з II ст.
Перша літописна згадка про тризуб як князівський знак Київської Русі датована X ст. Вона збереглася в болгарському рукописі «Хроніка Манасії» (XIV ст.), де зображені воїни – дружинники князя Святослава, у руках яких прапори увінчані тризубцем.
Українська Народня Республіка, ставши наново державою, самостійною, незалежною, мусила вибрати собі й державний герб. Довгий час гостро стояло питання, яким же має бути державний символ України. Тривали дискусії, котрий із наших історичних символів гідний стати головним знаком новітньої української державності. За основу знака герба сучасної України, який ми знаємо, взято знак з монет Володимира Великого. Тризуб у графічній традиції періоду правління Великого князя Володимира був прийнятий не випадково. Саме за князя Володимира всі етнічні українські землі були об’єднані в одній державі. У 1918 році тризуб також було обрано гербом УНР як символ соборності українських земель. Такий герб має ідею поновлення традиції державності.
За пропозицією Михайла Грушевського, 25 лютого 1918 р. в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за офіційний герб УНР . Тризуб на гербі УНР був оповитий стилізованими оливовими гілками – символ прагнення нової держави до миру із сусідами.
З 22 січня 1919 року, згідно з законом про Злуку, Тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.
 Уперше спроба конституційно оформити Тризуб як державний герб була зроблена у травні 1920 у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге — спеціальною Урядовою Комісією з виготовлення Конституції Української Держави 1 жовтня того ж року.
Сучасний герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією, було затверджено 19 лютого 1992 року. Верховна Рада затвердила тризуб як Малий герб України, вважаючи його головним елементом великого Державного герба України.
Зараз існує понад 40 версій, які пояснюють походження та інтерпретують суть тризуба. Усі дотеперішні пояснення тризуба можна зібрати в 6 головних груп, що об’єднують однорідні гіпотези:
1) символ державної влади (верхня частина скіпетра або корони);
2) церковна християнська емблема (Трійця, голуб святого Духа);
3) військова емблема (франціска (спис з подвійною сокирою), якір, лук зі стрілою, шолом, сокира, спис з тризубчастими вістрями);
4) геральдично-нумізматична фігура (норманський крук чи сокіл, генуезько-литовський портал);
5) монограма (сплетіння кількох початкових літер у вигляді вензеля для позначення імені, слова або вислову), (схематичне зображення слова воля, символ влади над трьома (небесним, земним, підземним) світами, літери «Ш», яка означала цифру 3, символ поєднання минулого, сучасного та майбутнього);
6) геометричний орнамент (стилізована квітка (трисвічник), колос).
Державний герб України графічно красивий, лаконічний, самобутній – а головне стародавній. Ставши Державним Гербом сучасної України тризуб символізує спадкоємність традицій нашої території. Тризуб фактично означає історичний зв’язок модерної України із Київською Руссю.
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.