Я хочу для всіх нагадати
Слова, що знайомі такі,
«Шануй свого батька і матір,
Щоб добре велося тобі».
Та в цьому жорстокому світі,
Де злоба панує і гріх,
Так часто чогось наші діти,
Нажаль, забувають про них.
Поради батьків їх дратують,
Не можуть терпіти вже їх,
І в серці своєму міркують
«Якось обійдемось без них».
Батьки в нас такі старомодні,
Куди вже їм братись до нас,
Сучасним бути сьогодні
Підказує нинішній час.
Давай нам одежу крутішу,
В майбутнє ми робимо крок,
Пісні їх віджилі, колишні
Змінити потрібно на «рок».
Це музика саме до серця,
Але, як вона зазвучить,
Поваляться стіни, здається,
І рухне приміщення в мить.
Дозвілля – життя їх основа
Та знайте, пройдуть ці роки.
Зверніться до Божого Слова
Не будьте байдужі такі.
Життя це коротке й тривожне,
Стрілою воно пролетить,
І будьте готові, що може
Воно обірветься в мить.
Чи чули ви плач опівночі?
Це ваша матуся не спить,
Втирає заплакані очі
І сина чекає щомить.
Не будьте байдужими, діти,
Потрібно покаятись вам,
Бо потім прийдеться жаліти
Що зло ви робили батькам.
Вони вас так щиро кохають
Ви самі рідніші для них,
Про вас, як про крихітних дбають,
Чому ж ви так раните їх?
Вони не завжди будуть з вами,
І вам дасть Бог діток в свій час.
Та знайте, що точно так само
Вони будуть слухати вас.
Олександр Войтицький
Начало
Вход
Регистрация