Притчи

[Gerakl]

[Taras_777]

"Мрія про краще життя": У вас буде все, коли ви зрозумієте цю притчу

Притча про матеріальні блага.

Спойлер   :

Жив чоловік, який мріяв про краще життя. Йому не подобався дім, у якому він жив, одяг, який носив, і все довкола нього. Він запитував, чому в когось є все, про що він міг тільки мріяти, а в нього нічого цього немає, інформує Ukr.Media.
«От би у мене був гарний будинок, гарна дружина, багато грошей, тоді я був би найщасливіший», — думав чоловік.
І якось він зустрів чарівника.
«Я чув твої думки. Я готовий допомогти тобі. Скажи, що ти хочеш, і я зроблю це», — сказав чарівник.
Чоловік був в захваті і не міг повірити своєму щастю.
«Невже це можливо? Просто попросити — і все здійсниться? Напевно, ти хочеш щось натомість, чи не так?», — спитав чоловік.
Але чарівник відповів, що йому нічого не потрібне.
«Ти так довго просив, що я подумав, що ти точно знаєш, чого хочеш. Просто попроси і отримаєш».
«Відмінно!», — зрадів чоловік.
«Мені потрібен великий гарний будинок, гарна дружина, яка вміє готувати, і ще хочу, щоб у мене завжди було багато грошей».
«Добре. Сьогодні ввечері ти заснеш, а завтра вранці прокинешся і все це буде в тебе», — відповів чарівник.
Наступного ранку чоловік справді прокинулася у великому розкішному будинку. Його зустріла усміхнена красуня-дружина, сніданок уже був приготовлений. Все було бездоганно. На його банківському рахунку були гроші, і хоч би скільки він витрачав, рахунок постійно поповнювався.
Спочатку чоловік не міг повірити своєму щастю, він був на сьомому небі. А тоді дні летіли один за одним, місяць за місяцем, і в житті нічого не змінювалося. Він запитував:
«Чого ще я хочу, якщо в мене вже все є?».
Але при цьому він відчував, що не знайшов щастя, яке шукав. І тоді він знову почав звати чарівника.
«Чому я нещасливий, коли маю все?», — спитав він, коли чарівник знову з'явився.
«Я виконав все, що ти хотів, насолоджуйся своїм щастям», — відповів чарівник.
«Я не можу. Мені самотньо у величезному будинку, моя гарна дружина не робить мене щасливим, а гроші, яких я так хотів, не приносять задоволення. Чому?», — спитав чоловік.
«Ти просив будинок, але не просив тепла і затишку в ньому. Ти просив дружину, але не просив кохання та розуміння. Ти просив гроші, але не просив свободи, сили та радості, які вони можуть дати», — відповів чарівник.
Чоловік замислився і нарешті сказав:
«Дякую, я зрозумів. Тепер я хочу все це».
«Ну, якщо ти зрозумів, то йди і досягни цього сам», — сказав чарівник і зник.
Чоловік прокинувся у своєму старому будинку, один, без дружини та грошей, але тепер він знав, чого справді хоче.
Є над чим замислитися.

[Taras_777]

[Taras_777]

[Taras_777]

БОРГ ПОВІЇ.
(румунська притча)

Спойлер   :

Я не знаю генія, який написав це ... але це чудово і варто прочитати!
У серпні в маленькому містечку кілька днів йшов проливний дощ, який змусив усіх мешканців поховатись по домівках. Місто спорожніло і дощ дуже ускладнив життя людей. Пройшов деякий час, дороги сильно розмило, повінь завдала великих руйнувань і в місті почалася криза. Бізнес зупинився, грошей не вистачало і щоб якось вижити, люди брали товари та послуги один у одного в кредит.
Якось через містечко проїжджав дуже багатий чоловік і тому що саме там його застала ніч зупинився в єдиному маленькому готелі цього містечка. Багач кладе дуже велику купюру на стіл і йде дивитись номери.
Хазяїн готелю зрадів, бере банкноту і біжить, щоб віддати борг м'ясникові. М'ясник бере банкноту і біжить розрахуватися зі свинарком. Свинар відразу йде і платить за боргами постачальнику кормів та мірошнику. Мельник бере гроші і летить як на крилах, щоб погасити борг у Марії, повії, якій він довгий час не платив, бо за часів кризи навіть вона давала свої послуги в кредит.
Повія з купюрою в руці йде в готель, в якому зупинився багатій і віддає її господареві готелю, за останній раз, коли вона відпочивала у нього з клієнтами і не змогла заплатити через кризу.
У цей момент багатій, який весь час оглядав номери, аж до приходу Марії, каже, що йому нічого не сподобалося, бере банкноту і йде.
"Ніхто не заробив жодної копійки, але тепер все місто живе без боргів і впевнено дивиться в майбутнє"!

Мораль: Якщо гроші крутяться у місцевому бізнесі, кризи не буде. Купуйте більше у маленьких магазинчиках та на ринках.
- досить балакати! - купуйте те, що виробляють ваші друзі та ваша країна!
- Якщо ваш друг має маленьке підприємство, купіть у нього!
- Якщо ваш друг продає одяг, купуйте одяг у нього!
- Якщо ваш друг продає взуття, купуйте взуття у нього!
- Якщо ваш друг пече хліб, купуйте у нього!
- Якщо ваша дівчина робить манікюр... Приведіть до неї вашу маму!
- Якщо ваш друг бухгалтер, користуйтеся його послугами !!!
- Якби мій друг був власником ресторану... Що ти гадаєш? Я ходив би до нього обідати!
- Якби мій друг мав магазин, я б ходив у нього за покупками!
Наступного разу, коли ви увійдете до супермаркету за хлібом, згадайте свого друга, сестру, двоюрідного брата, дядька, який продає пироги, торти, і вони також дуже смачні.
Зрештою, більшість грошей забирається великими корпораціями, і що ви думаєте? Ці гроші йдуть із країни! Але коли ви купуєте у місцевого підприємця або своїх друзів, ви допомагаєте їм. Ми всі у виграші, бо допомагаємо нашій економіці.
І лише в цьому випадку, нас чекають щасливі зміни.

[Taras_777]

[Taras_777]

Притча про те, як батько показав синові, що чому не потрібно залежати від чужої думки.
Вони сіли обоє на осла і поїхали найближчими селами. У першій же їх гукнули й почали кричати за те, що вони удвох їдуть на тварині, не шкодуючи її. Батько зліз.
У другому селі сварилися на сина, за те, що той не любить батька, який змушений іти пішки. Далі на осла сів тільки батько і в третьому селі вже його лаяли за бездушність до юного сина. Після цього вони вирубали в лісі жердину, зв'язали віслюка і понесли на собі.
У наступному селі їх лаяли за зрубане дерево та їхню дурість – адже осла можна було й удома залишити. Потім вони взяли осла під вуздечки, але в цьому випадку їх обізвали бовдурами, адже осел іде марно, без діла.
У результаті батько сказав синові, що так буде завжди – якщо ти не думаєш своєю головою, а живеш думкою людей та їхнім розумом, то ніколи нікому не догодиш.

[Taras_777]

ПРИТЧА ПРО ЧОТИРИ СВІЧКИ: ЧИТАЄТЬСЯ ЗА ОДНУ ХВИЛИНУ, А КОРИСНА НА ВСЕ ЖИТТЯ.
Чотири свічки спокійно горіли і потихеньку танули. Стояла така тиша, що було чути, як вони розмовляють.
Перша сказала:
- Я - Спокій... На жаль, люди не вміють мене зберігати. Думаю, мені не залишається нічого іншого, як згаснути! I вогник цієї свічки згас.
Друга ледь чутно промовила:
- Я - Bipa ... На жаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому мені немає сенсу горіти далі.
Ледве вона замовкла, як подув легкий
вітерець і загасив свічку. Третя свічка засмутилася:
- Я - любов... У мене більше немас сил підтримувати свій вогник. Люди не цінують мене і не розуміють. Вони ненавидять навіть тих, хто їх любить, а найбільше своїх близьких - сказала вона і згасла.
Раптом до кімнати зайшов хлопчик і побачивши три згаслі свічки, злякано закричав:
- Що ви робите!? Ви повинні горіти, я боюся темряви! - плакав він.
Четверта свічка промовила:
- Не бійся і не плач! Поки я горю, завжди можна запалити інші три свічки. Адже я - Надія.
Нехай вогонь Надії завжди горить у вашій душі!

[Taras_777]

"Правило порожнього човна": Притча про те, як стримувати свій гнів і не псувати стосунки з людьми

Часом слово ранить не менше, ніж поганий вчинок.
"Правило порожнього човна": Притча про те, як стримувати свій гнів і не псувати стосунки з людьми. Часом слово ранить не менше, ніж поганий вчинок.

Спойлер   :

З дитинства ми всі знаємо, що мовчання — золото. Рідко ми шкодуємо про несказане різке слово, але часто докоряємо собі за нестриманий язик, інформує Ukr.Media.
Не завжди наш гнів, обурення і різкість виправдані. На піку сварки або через якусь несподіванку ми можемо сказати не просто грубі слова, а слова, які можуть сильно зачепити, образити людину.
Часом слово ранить не менше, ніж поганий вчинок.
Також і на собі ми можемо відчувати чийсь несправедливий гнів. Думаємо, кожен хоч раз був у ситуації, коли на нього невиправдано зірвалися, незаслужено образили.
Хочеться закликати всіх до мудрості, терплячості та делікатності. Дуже корисно відділяти факти від емоцій. Спочатку подумати, розібратися, просто глибоко подихати і порахувати до 100, і тільки потім видавати реакцію.
У будь-якій суперечці, конфлікті є дві сторони. І у кожної сторони своя правда, свої мотиви, свої страхи і біль.
Ось корисна даоська притча якраз на цю тему.
Учень Ксін навчався у великого вчителя на ім'я Вейж. Ксін завжди захоплювався вчителем. Учня вражали його мудрість і проникливість. При цьому у Вейжа було добре серце, він був дуже чуйний. А головне, чому дивувався молодий і емоційний Ксін, — Вейж взагалі ні з ким не сварився, не лаявся.
Він жодного разу не чув від учителя лайливих слів, хоча були ситуації, коли практично будь-яка людина не стрималася б. Але Вейж просто мовчав, бувало, відвертався або залишав приміщення.
Якось увечері вчитель з учнем сиділи на березі річки. Ксін запитав у нього:
- Майстре, поділися секретом, як тобі вдається завжди зберігати спокій. Ти взагалі ні з ким не сваришся. Хоча бувають ситуації, коли варто добряче посварити людину, а то й огріти її палицею.
- Ксін, я не завжди був таким. У юності я був дуже схожий на тебе, був такий же запальний, гарячий. Будь-яке недобре слово, грубий рух людини розпалював у мені вогонь. Я лаявся, навіть ліз у бійку.
- Ну і як ти впорався з собою?
- Знаєш, мені допоміг човен. Я користуюся правилом порожнього човна.
- Так цікаво, поділися, будь ласка.
- Та насправді все просто. Коли я був молодий і безтурботний, то любив подовгу плавати по річці на човні. Цей човен дістався мені від покійного батька, я дуже його беріг. Якось я поплив у захід сонця і задрімав на своєму човні. Але прокинувся від різкого зіткнення. Не встиг отямитися, як опинився у воді. Чийсь чужий човен врізався в мій, відповідно, мій човен перевернувся. Я ледве виплив, зачепився за свій порожній човен. Я вже приготувався надавати стусанів кривднику і почав кричати лайливі слова. Але побачив, що інший човен порожній. Я просто заліз у свій човен і поплив далі. З того часу у моєму серці і живе «правило порожнього човна». Ти хочеш виплеснути гнів? Але на кого ти його будеш виплескувати? На того, хто також несподівано для себе занурився в холодну воду? Найкраще рішення — погасити свій гнів і пливти далі по річці життя.

[Taras_777]

[Taras_777]

Якщо в тебе суцільні неприємності, прочитай цю мудру притчу

Ми любимо багато ускладнювати в житті.
Якщо в тебе суцільні неприємності, прочитай цю мудру притчу. Ми любимо багато ускладнювати в житті.

Спойлер   :

Ми любимо багато ускладнювати в житті. Дуже часто не можемо подивитися на ситуацію об'єктивно, тому що переповнені емоціями, переконаннями, досвідом. Вірю, що ця казка допоможе розібратися вам у своїх неприємностях, інформує Ukr.Media.
Якось одна людина прийшла до свого старого і дуже мудрого знайомого і поскаржилася:
- У мене навкруги суцільні неприємності та проблеми… Мене оточують заздрісні та негідні люди, які весь час псують мені настрій і отруюють моє життя. Що робити?
Мудрий старий сказав у відповідь:
- Розглянь кімнату, де ми знаходимося краще і постарайся запам'ятати речі коричневого кольору…
У кімнаті було багато чого коричневого, і друг швидко впорався із цим завданням.
Але мудра людина дала йому таке завдання:
- А тепер заплющ очі і перелічи всі речі синього кольору…
Друг розгубився і обурився:
- Я нічого синього не помітив, адже я запам'ятовував речі лише коричневого кольору!
На що мудрець відповів:
- Розплющ очі, озирнися, адже в кімнаті дуже багато речей синього кольору.
І це було чистою правдою.
Тоді старий продовжив:
- Якщо ти шукаєш у кімнаті речі тільки коричневого кольору, а в житті — лише погане, то ти й бачитимеш лише їх, помічатимеш виключно їх, і тільки вони тобі будуть запам'ятовуватись і брати участь у твоєму житті.
Запам'ятай: якщо ти шукаєш погане, то ти обов'язково його знайдеш і не помітиш нічого доброго.
Адже засуджуючи інших і бачачи лише їхні помилки та слабкості, ти починаєш сприймати весь світ сповненим помилок та несправедливостей.
І навпаки, якщо ти шукатимеш і помічати добре і прекрасне, то притягуватимеш до себе саме це і будеш щасливий.
Прагни побачити кращі якості в оточуючих тебе людей і світ стане для тебе більш привабливим.
"Основний закон розумового і духовного розвитку говорить — на що людина дивиться, на те вона і перетворюється", — Еллен Уайт.

[Taras_777]

Чому коли робиш добро, у відповідь часто отримуєш зло — мудра притча

Бережіть свою душу...
Чому коли робиш добро, у відповідь часто отримуєш зло — мудра притча. Бережіть свою душу...

Спойлер   :

До одного мудреця прийшов чоловік і розповів історію про те, як він, будучи найбагатшим зі своєї родини, допомагав усім родичам, нічого від них не вимагаючи при цьому, а вони виявляли до нього лише невдячність і байдужість, інформує Ukr.Media.
І добре, якби тільки родичі!
Чоловік сказав, що й іншим людям він допомагав у міру сил, а результат майже завжди був таким самим. Рідко знаходилася людина, яка дякувала йому за допомогу.
- Може, я все-таки не настільки хороша людина, раз до мене ставилися таким чином? — запитав чоловік з ноткою відчаю в голосі.
- Ні, з тобою все гаразд. Ті люди, яким ти допомагав, були, можливо, не дуже хорошими людьми. Але справа не тільки в них.
- А в чому?
- Коли будеш повертатися сьогодні додому, спробуй залишити свої двері навстіж відчиненими. Як гадаєш, що буде?
- Думаю, з мого будинку винесуть все цінне, і хтось намагатиметься оселитися в ньому на правах господаря, — відповів чоловік.
- Саме це ти і робив, відкриваючи свою душу всім підряд і надаючи їм свої послуги. Ти був як двері, розчинені для всіх. Так робити в жодному разі не можна. І це перший урок, який ти маєш запам'ятати. До речі, знаєш, яка цікава особливість є у бутона квітів?
- Ні, — сказав чоловік.
- Я ніколи не бачив того, як бутон розкривається. Для мене цей процес залишається таємницею — настільки непомітно і плавно він відбувається. І все, що я бачу, оглядаючи свої квіти вранці — це вже розкритий бутон.
Ось добро треба робити також акуратно, щоб його ніхто не помічав. А від бур'янів нікуди не дітися, вони завжди будуть. Але навіть поряд з найкрасивішою квіткою, бур'ян не перестане бути бур'яном.
Тому, якщо ти бачиш, що людина не дуже хороша і добра, то не треба перед нею кланятися і надавати їй послуги. Бур'яни не доросли до тебе і не зможуть оцінити гідно твій аромат і твою унікальність. Не звертай на них уваги і йди своєю дорогою.

[Taras_777]

Мудра притча про те, що означає знати собі ціну

Марно говорити або доводити що-небудь тому, хто просто не здатен зрозуміти й оцінити. Обирайте оточення правильно!
Мудра притча про те, що означає знати собі ціну. Марно говорити або доводити що-небудь тому, хто просто не здатен зрозуміти й оцінити. Обирайте оточення правильно!

Спойлер   :

Одного разу до Майстра прийшов молодий чоловік і сказав:
- Усі навколо твердять, що я невдаха. Я почуваюся таким нікчемним, що в мене опускаються руки. Прошу, допоможи мені!
Майстер відповів:
- Я зараз зайнятий. Мені потрібно терміново владнати одну важливу справу. Але якщо ти допоможеш мені в моїй справі, то я допоможу тобі у твоїй, інформує Ukr.Media.
Молодий чоловік погодився. Майстер простягнув йому каблучку з каменем:
- Мені потрібно терміново продати каблучку, щоб віддати борг. Скачи на ринкову площу і постарайся продати її якомога дорожче. Але не погоджуйся на ціну нижчу за одну золоту монету!
Юнак приїхав на площу і став пропонувати каблучку торговцям. Але почувши про золоту монету, одні починали сміятися в обличчя, інші просто відверталися. І тільки один торговець пояснив, що золота монета — це занадто висока ціна за каблучку. За неї можна дати лише мідну монету, в крайньому випадку, срібну.
Засмучений, юнак повернувся до Майстра:
- Я не зміг виконати твого доручення. Я міг отримати лише срібну монету, але ж ти не велів погоджуватися менше, ніж на золоту! А стільки ця каблучка не коштує.
Майстер відповів:
- Ти промовив важливі слова! Перш ніж продати каблучку, потрібно встановити її справжню цінність! Ну а хто може зробити це краще, ніж ювелір? Скачи до нього і запитай, скільки він запропонує. Тільки незалежно від його відповіді, не продавай каблучку, а повертайся до мене.
Юнак вирушив до ювеліра. Той довго розглядав каблучку і, нарешті, сказав:
- Передай Майстру, що зараз я можу запропонувати 58 золотих монет. Але якщо він дасть мені час, я куплю каблучку за 70.
Юнак зрадів і щодуху помчав назад. Вислухавши розповідь молодого чоловіка, Майстер промовив:
- Ти і є ця сама каблучка. Дорогоцінна і неповторна! І оцінити тебе може тільки справжній експерт. То навіщо ж ти ходиш по базару, очікуючи, що це зробить перший-ліпший?

[Taras_777]

ПРИТЧА ПРО ДІВЧИНУ ТЕТЯНУ.

Коло млину,край села,
Де стара броварня,
Добра дівчина жила
Роботяща й гарна...

То Тетяночка-краса,
Що співать уміла.
Шила,мила,ще і пряла,
Як мати навчила...

А на другому кутку,
Де поля й городи,
Жив собі такий Грицько,
Ні ума ні вроди...

Той Грицько лиш їв і пив,
На ввесь кут гуляка.
З оковитою дружив
І в будні і в свята.

Ось,якось,під час Різдва
Ангели ходили...
Йшла ж в Вкраїні коляда,
І Бога запросили.

Йдуть,невидимі,селом,
Людей розглядають...
Бо весілля ж скоро знов...
Хто і з ким ?...гадають.

От Тетяночка біжить
Коляду стрічати...
Всіх припрошує умить
На гостину в хату...

Страви ловко подає,
Бігає невпинно.
Ще і смаколиків дає
Діткам у торбини.

Старших людей,як годиться,
Припрошує любо...
"От вже буде молодиця",
Шепотілись люди...

Ангели кивали всі...
"Дівчина-горлиця.
Руки має золоті,
Струнка й білолиця.

Все ж уміє до ладу,
Ще і,кажуть,що вчиться...
Лиш закінчив працю всю
Йде на вечорниці.

Тож,напевно, й доля їй
Випаде найкраща..,
Як дівчина ладна всім
Добра й не ледаща..."

Бог послухав всіх уважно
І сказав тихенько:
"Бачите ото ледащо
Під плотом,п'яненьке?

"Та то Гриць!"-Ангели
Враз закричали гнівно.
Так оце ж йому з Тетянов
Доля буде спільна???"

"Боже!Змилуйся,навіщо,
Добрій тій Тетяні,
Цей розбійник осоружний,
Який завжди п'яний?

Подивися,он,Василько
Вже рік упадає..."
Бог їм: "А ось цей хлопчисько
Іншу долю має...

Поберуться Гриць з Тетянов,
Як прийде година.
Через рік,як сніг розтане,
Буде вже й дитина...

А Василько-козаченько
Візьме,он,пропащу.
Не навчила дочку ненька,
Дівка не найкраща...

Буде вік він гарувати
На свою неробу.
Ще і рідню всю годувати,
Як оту худобу.

І Тетянці білолицій
Буде не до сміху...
Все ж..,жаліти буде Гриця,
Дітки - от їй втіха.

Бога слухали Ангели,
Та і стали питати:
"А чому це людська челядь
Має так страждати?

Чом не женяться красиві,
Добрі, роботящі?
А окремо собі б жили
Вкупі всі ледащі..."

"Бо ті добрі і роботящі
Виживуть на світі!
А тих п'яниць і ледащо
Де,скажіть,подіти?

Щоб люд в світі цім плодився,
Бог за всім слідкує...
Щоб ледащо-Гриць не спився,
З Тетянов парує...

Бо інакше люди в світі
Всі переведуться.
Тож,на дівчиноньку "в цвіті" "Грицики"знайдуться...

Притча ось така існує...
Чи мож щось змінити?
Бо ж Тетяночка банує
За Васьком..,не Грицем.

Боже,дай ,заради свята,
Долю всім найкращу!
Хай щасливі будуть також
Навіть всі пропащі!

Коло млину,край села,
Де бита дорога,
Доленька до пари йшла,
Випрошена в Бога...

© Любов Кальцева
Молдавчук

[Taras_777]

Як навчити дітей бути щасливими — мудра притча

Неможливо навчити дитину тому, чим самі не володієте.
Як навчити дітей бути щасливими — мудра притча. Неможливо навчити дитину тому, чим самі не володієте.
Щасливі діти — у щасливих батьків.., інформує Ukr.Media.

Спойлер   :

Одного разу йшов дорогою старий мудрий чоловік, милувався природою. Тут він побачив чоловіка, який ніс на плечах неосяжно величезний вантаж. Було помітно, як у нього від такої важкості підкошуються ноги.
- Чому ти прирікаєш себе на таку важку працю і страждання? — запитав старий.
- Я страждаю для того, щоб мої онуки і діти були щасливими, — відповів бідолаха. — Мій прадід прирікав себе на важку працю заради діда, дід — заради батька, батько — заради мене, а я буду страждати заради щастя моїх дітей.
- А хтось у вашій родині був щасливим? — поцікавився мудрий співрозмовник.
- Поки ще ні, але діти й онуки неодмінно стануть щасливими! — мрійливо вигукнув чоловік.
- На жаль, неграмотний не може навчити читати, а кріт ніколи не виховає орла! — зітхнув старий мудрий чоловік. — Спершу потрібно навчитися самому бути щасливим, тільки тоді ти зможеш навчити дітей щастю. Це і буде твій найцінніший подарунок.