Назад в прошлое...

[Taras_777]

"Смак дитинства". Село, літо, канікули.

Спойлер   :

[Taras_777]

Учні 1970 року. Подивіться! Без пірсингу в носі Без татуювань
Без надутих губ Без червоного волосся Просто грація та елегантність.

[Taras_777]

1970-ті роки. Сіра велич тодішньої площі Перемоги. Нині це — Галицька площа. А для багатьох киян назавжди Євбаз✨

[Taras_777]

Хрещатик, 1958 рік. Місто ще пам’ятає війну, але вже живе: каштани, натовп у святковий вихідний, сміх, морозиво, розмови.

Царська площа - нині Європейська,
На світлині - будівля філармонії, фонтан Термена та буденна сцена: прогулянка, віз із кіньми, постояльці на лавці.
Здається, ніби це просто фото - але скільки в ньому Києва!

[Taras_777]

Пам’ятаєш ті літні канікули в бабусі й дідуся?
І зім’яту перину.
І хліб із хрумкою скоринкою…
Як мама мастила ще теплу скибку товстим шаром масла.
І запах здобного дріжджового тіста.
І ті канікули, що здавалися нескінченними.
Коли ми бігали по полях, луках і подвір’ях — від світанку до темряви.
Стрибали на резинці, грали в квача і «дупака».
Або висіли догори ногами на турніку… ?
Дорога зі школи завжди тягнулася вдвічі довше, ніж дорога до школи.
Особливо якщо після уроків тебе чекали друзі.
А потім…
Перша закоханість. І той перший поцілунок.
Той, що мав присмак малини, і відчувався, як пурхання сотень метеликів у животі.
Тепер у нас телефони, безкінечні повідомлення…
Але якось менше розуміння. І щастя…
І так багато людей нас оточують, але ти не відчуваєш, що всі вони по-справжньому поруч з тобою…