Називають нас "Старими".
Ми народилися в 40-х, 50-х і 60-х роках.
Дорослішали у 50-х, 60-х і 70-х.
Навчалися у 60-х, 70-х і 80-х.
Закохувалися, веселилися, відкривали світ у 70-х, 80-х і 90-х.
Саме тоді ми створювали сім’ї, брали життя у свої руки. Ризикували, будували себе і свій світ у 80-х і 90-х.
А потім, у 2000-х, почали осідати.
І десь із 2010 року - до нас прийшла мудрість.
А сьогодні? Ми досі тут.
Сильні. Присутні. У 2020-х і далі...
Ми прожили вісім десятиліть, два століття, два тисячоліття.
Ми починали з телефонів стаціонарних, проходили міжміські дзвінки, а тепер проводимо відеоконференції з іншим кінцем світу. Від вінілів до стримінгу, від рукописних листів до електронної пошти й WhatsApp.
Ми слухали матчі по радіо, бачили народження чорно-білого телебачення, потім кольорового, HD і навіть 3D.
Ми ходили до відеопрокатів, а тепер дивимося Netflix.
Ми знали перші машини з перфокартами, дискети, CD-диски, а тепер носимо гігабайти в кишенях.
Носили короткі шорти, потім довгі штани, кльоші, костюми й потерті джинси.
Ми пережили поліомієліт, менінгіт, туберкульоз, свинячий грип, а тепер і COVID-19.
Ми каталися на роликах, триколісних велосипедах, мотоциклах, бензинових авто, а тепер керуємо гібридами та електромобілями.
Так, ми пройшли через не одну бурю, але що це була за неймовірна пригода!
Нас можна назвати ветеранами повсякденності, народженими в аналоговому світі, а дорослими - у цифровій реальності.
Ми бачили все, пережили все. Наше покоління було свідком більших змін, ніж будь-яке інше до нас.
Ми - покоління змін, яке знову й знову пристосовувалося, ніколи не зупиняючись на шляху вперед.
Великі оплески всім із цього неймовірного покоління.
Начало
Вход
Регистрация