Спілкуємось українською!

[Taras_777]

Четвертий рік не радісна зима...
Не тішить сніг і іній на деревах...
Передчуття святкового нема...
Душа, наче в лещатах металевих...
Свята зимові вже до нас ідуть...
Та настрою нема, щось святкувати.
Там, на війні, наш спокій бережуть
Наші безстрашні хлопці і дівчата!
Вони в окопах посеред зими,
Забувши про свою смертельну втому,
Хоробро захищають нас щоб ми,
В цей час тяжкий, спокійно спали вдома!
Життя не зупинилося для нас.
У клопотах минають дні і дати...
Але, гучне застілля у цей час,
Це, наче на могилах танцювати.
Нам не до свят... І не тому що ми,
Під час війни радіти розучились.
На знищення ворожої пітьми,
Ми всі свої об'єднуємо сили!
Раніше нам хотілось справжніх див
І подарунків на свята зимові...
Тепер, щоб в Україні настав МИР
І всі живі вернулися додому...
Ще прийде час для свят й гулянь гучних...
А зараз, попри обстріли й тривоги,
Гуртом будем молитися за тих,
Хто наближає нас до Перемоги!

© Ольга Тріфонова

Всім добрий ранок ще раз.
Бачу московита порохо ср@ нь знову починає звинувачувати в усьому Зеленського, що відбулось. Так ось, щоб не кгбшні Порошенко, Тимошенко, Турчинов, не було би ніякого початку подій з анексією Криму. Це вони здали Крим і частину Донбасу в 2014 році.
Почну все з початку, зараз Кривоніс зі всім своїм проросійським шоблом, знову починають звинувачувати генерала Замана, що він не віддав наказ на оборону Криса. Так ось наказ був, а ось те що його відмінили на РНБО, ось це була зрада. Мало кому відомо це, що командиру 95 Житомирської бригади був видан наказ, і особовий склад вже сидів в вагонах, щоб видвенутись в Київ і з допомогою десантників розігнати Майдан. Так ось, як раз генерал Замана не надав такого наказу, а наказав 95 повернути в казарми. Що відбувалось потім. Коли почали з'являтись зелені чоловічки без пізнавальних знаків в Криму, генерал Замана, він тоді ще був Начальником Генерального штабу, перекинути військові підрозділи в Крим. В Крим тоді вилетіли, всіх перераховувати не буду, а тільки де кого, це Альфа СБУ Київська, Сумська, Полтавська, Кіровоградський спецназ, 95 Житомирська бригада. Бригада морської піхоти в Криму чекали наказу з Києва. На території бригади, були швидко вириті окопи, роздана зброя усьому составу, хлопці були готові дати відпір. Коли нам розповідають, що бивша Беркутня і мусора перейшли на сторону раши, це теж повна брехня. Всі чекали наказу з Києва на оборону. Що стосується флоту, є устав ВМФ, в якому написано чорним по білому, що в випадку якоїсь загрози, всі суда вивести в море, цього теж не було зроблено сразу. Так, зрадники були, але не стільки як нам це тоді приподнесли. Більша частина військ, що тоді знаходилась в Криму, тільки чекали наказу. А ось коли їх Київ кинув на проізволяще, ось тоді все і почалось. Ті хто готовий був обороняти Крим, опустили руки і на все махнули рукою. Що стосується Бельбеку. Замість того, щоб всю авіацію, що тоді знаходилась на аеродромі підняти по тривозі в неба і хотя би всі літаки перегнати в Україну, тодішній командир полку Мамчур вивів увесь особовий склад з прапорцями, на взлітну смугу і зеленим чоловічкам співати колядку і водити хороводи. Так здався Бельбек, без єдиного пострілу. Правда знайшлись сміливці, яки не послухали Мамчура і вспіли де які літаки з цього аеродрому перегнати на матерік. Що відбувалось далі. Коли наш дисант з Альфою підлітав вже до адмін кордону Крима, з Києва від Турчинова надійшов наказ, всім повернутись назад і чекати особливих розпоряджень. Свідки тих подій, не дадуть мені збрехати, загрузка і вигрузка в літаки відбувалась 4 рази. Так наказу і не поступило. Так здався Крим. Потім Начальника Генерального штабу Замана зняв Турчинов з посади. Що відбувалось потім. Як формувались добробати в Українському домі з Майданівців, я думаю все ці знають. Я вам навіть скажу більше..Картавий разом з Луценко, платили по 200 зелених тим, хто приведе в добробат майданівця. Так тодішні посіпаки московитів вирішили з Києва і Майдану убрати саму радикальну, патріотичну частину хлопців. Бо вони боялись, щоб не пішли штурмувати ВР з тими, хто там тоді засів і хто пролив кров на Майдані. Потім 80% всіх цих хлопців були знищені в котлах. Кому вдалось вирватись і почали розповідати правду, як все відбувалось, на їх фабрикувались кримінальні справи і проросійський режим ховав їх за гратами, щоб рота не відкривали. Так був практично знищений і дескредитован весь добровольчий рух в Україні.
Повертаюсь знову до подій, що відбулись в Криму. Після того, як генерал Замана почав розповідати правду, на одному з каналів ТБ, раптово його звинуватили в Державній зраді і ізолювали, щоб не відкривав більше рота в СІЗО СБУ на Аскольдовій. Протримали його там практично рік. Після того, як він відтіля вийшов, так трапилось, що ми з їм пересеклись і він все це розповів. Він розповів ще таке. Колись при союзі він служив в радянській тоді армії, багато друзів, знайомих, однокурсників, які проходили службу в рашенському війську, вже після розпаду совка. Так ось, подзвонив йому його товариш і спитав, що у вас там відбувається, навіщо ви віддали Крим. Навіть військове керівництво раши, були тоді в шоці, що так легко без єдиного пострілу Україна віддала Крим. І він же тоді Займану розповів. Що в їх був не гласний наказ вищого їх керівництва, раптово щось піде не так, і Україна окаже супротив, в бій не вступати, а терміново всі підрозділи які приймали участь в анексії Криму, повернути в місця дислокацій. Ось вам Українці і вся правда, а не ту брехню, що нам вішали на вуха 5 років правління ЗСУшного бариги. Є ще де які цікаві моменти по Криму і Донбасу, але я не можу поки що це написати. Я людині дав слово. Колись прийде час, ви всю правду взнаєте.

Олександр Обама

[Taras_777]

[Taras_777]

ОДРАЗУ 10 ЗІРОК МОБІЛІЗУВАЛИСЯ ДО ЗСУ В 2025! ХТО ВОНИ І ДЕ ВОЮЮТЬ?

Спойлер   :

10 Тварин Чорнобиля у 2025: ТИ НЕ ПОВІРИШ! | Факти Кличуть

Спойлер   :

РОСІЯ НЕ ВИЖИВЕ! ЗАБУТЕ ПЕРЕДБАЧЕННЯ ВОЛЬФА МЕССІНГА! УКРАЇНА СТАНЕ КЛЮЧЕМ ДО НОВОЇ ЕПОХИ!

Спойлер   :

[Taras_777]

У нас одне бажання на всіх - Мир Україні і процвітання 🙏🏻

[Taras_777]

[Taras_777]

Українці не вперше рятують Європу від загарбників. Вчора була приємно вражена, коли у Віденському парку, де дочка зазвичай гуляє з собакою, побачила цього КОЗАКА 🇺🇦💪❤️
В Тюркеншанцпарк (від німецького Türkenschanzpark) цей пам'ятник козакам (до речі, у Відні є ще один памʼятник козакам в другому місці і меморіальна дошка - в третьому) встановлений у 2003 році. Назва парку буквально означає «Парк турецьких укріплень».
Козаки століттями були частиною європейської політики й безпеки: союзи, війни, дипломатія, торгівля… Козацький образ - зрозумілий Європі архетип: вільна людина зі зброєю і РОЗУМОМ 💪
Перекажу вам надзвичайно популярний сюжет епопеї з обороною Відня від турецьких загарбників 1683 року, де українські козаки брали безпосередню участь.
Це історія 43-річного українського шляхтича Юрія Кульчицького, уродженця села Кульчиці, що зараз належить до Самбірського району Львівської області (з того села родом аж три козацькі гетьмани!!! 🇺🇦)
За однією історичною версією, він замолоду пішов на Січ, під час одного з походів потрапив у османський полон, де досконало вивчив османську мову й звичаї (зокрема, звичай пити каву). За іншою версією, ніколи не був козаком і ніколи не служив у війську.
Як би там не було, Юрій вийшов на перший план у критичний момент. Місто безперестанку довбала ворожа артилерія, а сили оборонців танули… До того ж, катастрофічно бракувало їжі та боєприпасів.
Аби доставити з міста в облозі листи про допомогу, Юрій перевдягнувся у східний одяг та потайки вийшов за оборонні редути.
Знаючи турецьку мову та звичаї, видаючи себе за турка, що шукає то приятеля, то коня, Кульчицький разом зі слугою пройшли через ворожий табір, а згодом дісталися мети своєї подорожі та передали начальникам союзницьких військ листи командувача обороною.
Більше того, Юрій зумів повернутися назад та повідомити віденців про термінову допомогу, яку пообіцяв Карл V. Ці новини укріпили сили оборонців та повернули впевненість міській владі, яка вже була готова до капітуляції.
Успіху місії Юрія сприяло те, що загалом він знав окрім рідної та польської, ще й турецьку, угорську, сербську, румунську і німецьку мови. Усі ж інші кур’єри, таємно вислані з Відня до австрійського командування, були перехоплені турками та страчені.
Але це ще не саме цікаве!
Після того, як агресор відступив, Кульчицькому було запропоновано самому обрати собі винагороду в покинутому таборі. Він попросив залишені османцями триста мішків з кавовими зернами.
Сам Юрій звик пити каву, перебуваючи свого часу в Туреччині. А от серед віденців, та й європейців загалом, цей гіркий тонізуючий напій був ще маловідомим.
Кульчицький відкрив у Відні кав’ярню «Під синьою пляшкою», в якій сам пригощав гостей кавою, при цьому задля екзотики одягав турецький одяг.
Можливість поспілкуватися з прославленим героєм та інтерес до екзотичного частування зробили заклад вельми популярним серед віденців.
Аби догодити клієнтам, Юрій вирішив додавати до кави цукор та вершки, тим самим ставши винахідником загальновідомої сьогодні кави по-віденськи.
Так український шляхтич породив і легенду Відня як однієї зі столиць кавоманів та кав’ярень ❤️
Юрій Кульчицький помер у віці 54 роки внаслідок захворювання на сухоти. Оточений повагою віденців він був з великими почестями похований на цвинтарі біля собору св. Стефана.
Ще у 1883 році у Відні відкрили памʼятник, який зображає Кульчицького, що тримає тацю та кавник ☕️❤️
Дякую, що дочитали до кінця.🎄

[Taras_777]

1️⃣ Не телефонуй більше ніж двічі поспіль. Якщо людина не відповідає, значить, вона не може або не хоче говорити. Поважай це.
2️⃣ Повертай позичені гроші ще до того, як про них нагадають. Так само — парасолі, ручки чи інші речі. Це питання порядності.
3️⃣ Якщо тебе запросили на обід, не замовляй найдорожчу страву. Вдячність цінніша за тимчасове задоволення.
4️⃣ Перестань ставити незручні запитання на кшталт: «А хлопець?», «А діти?», «А дім?». Це не твоє життя — не твоя справа.
5️⃣ Завжди притримуй двері людині, яка йде за тобою. Це елементарна ввічливість.
6️⃣ Якщо сьогодні за таксі платить твій друг, наступного разу заплати ти. У стосунках важлива рівновага, а не вигода.
7️⃣ Поважай чужі думки. Те, що для тебе «6», для когось іншого може бути «9».
8️⃣ Не перебивай. Слухай. Інколи слова зайві, а в тиші можна багато навчитися і зрозуміти.
9️⃣ Якщо ти розповідаєш жарт і ніхто не сміється — відпусти це. Незручний момент теж відповідь.
🔟 Слова «дякую» ніколи не бувають зайвими. Вживай їх частіше.
1️⃣1️⃣ Хвали публічно, роби зауваження наодинці.
1️⃣2️⃣ Не коментуй чужу вагу. Краще просто скажи: «Ти чудовий(а)». І цього досить.
1️⃣3️⃣ Коли хтось показує тобі фото на телефоні, не гортай далі. Ти ніколи не знаєш, що там може бути.
1️⃣4️⃣ Якщо людина йде до лікаря, не питай: «Що з тобою?». Краще сказати: «Сподіваюся, все буде добре». Поважай особисті межі.
1️⃣5️⃣ Стався до двірника так само, як до директора. Велич людини вимірюється тим, як вона поводиться з людьми, які їй нічим не зобов’язані.
1️⃣6️⃣ Коли з тобою розмовляють, відклади телефон. Дивитися в екран — означає виявляти неповагу.
1️⃣7️⃣ Не давай порад, якщо тебе про них не просять. Ніхто не любить небажаних повчань.
1️⃣8️⃣ Зустрівши когось після багатьох років, не питай про вік чи заробіток. Запитай, як людина почувається. Це справді важливо.
1️⃣9️⃣ Живи власним життям. Чужі справи не завжди потребують твого втручання.
2️⃣0️⃣ Знімай сонцезахисні окуляри під час розмови на вулиці. Погляд — це прояв поваги.
2️⃣1️⃣ Не хизуйся багатством перед бідними й дітьми — перед тими, хто не може їх мати. Справжня культура — це емпатія.

[Taras_777]

[Taras_777]

Кутя — страва, з якої починається Різдво

У кожному українському домі на Святвечір є страва, з якої починають вечерю.
Тиха, проста, але сповнена глибокого сенсу.
Це — кутя.
Основою куті здавна була пшениця — зерно життя.
Зерно, яке падає в землю, щоб дати новий колос.
Саме тому кутя символізує життя, воскресіння, безперервність роду і Божу благодать.
У різних регіонах її називають по-різному.
На Галичині й Поділлі — кутя.
На Поліссі можна почути — пшеничка.
Десь кажуть — коливо, кутя медова, різдвяна пшениця.
Але суть одна — це страва, яка єднає покоління.
Традиційно кутю готують із пшениці, меду, маку, горіхів.
Кожен інгредієнт має значення:
пшениця — життя,
мед — Божа ласка й солодкість долі,
мак — пам’ять про предків,
горіхи — сила й достаток.
Колись вірили:
якщо кутя вдалася — рік буде щедрим.
Якщо солодка — життя буде з радістю.
А першу ложку куті часто залишали для душ померлих —
бо в Різдво вся родина, жива й небесна, збирається разом.
Кутею починають Святвечір не випадково.
Бо перш ніж говорити, їсти й святкувати —
ми дякуємо.
За прожитий рік.
За хліб.
За родину.
За те, що маємо дім і світло у вікні.
Кутя — це не просто страва.
Це молитва без слів.
Це пам’ять.
Це благословення на новий рік.
Нехай у вашій куті буде солодко від меду,
щиро — від любові,
і світло — від Божої присутності

На Різдво на столі має горіти свічка — як пам’ять про тих, кого з нами вже немає.
Кажуть, у Святвечір межа між світами тонка, і вони ніби заходять у дім — тихо, без слів.
Цей вогник — наше «ми пам’ятаємо».
Наша вдячність, любов і місце в серці, яке ніхто не займе.
Поки горить свічка — вони поруч. Хоч на мить.
І в цьому світлі ми знову стаємо родиною —
з тими, хто сидить за столом,
і з тими, кого тримаємо в серці все життя.

[Taras_777]

Хай цей Святий Вечір дарує Мир.
Щоб усі рідні повернулися додому і разом були

[Taras_777]

Свята приходять, але не завжди так, як раніше.
Без рідних людей.. Без світла в оселях.
І не в кожному домі стоїть ялинка..
Останні роки змінили нас усіх.
За столами стало менше людей.
Менше голосів.
Більше тиші.
Багато родин зустрічають це свято з порожніми місцями.
Хтось далеко.
Хтось там, де зараз найважче.
А хтось живе лише у пам’яті..
Це Різдво тихе.
Без гучних слів.
З паузами між розмовами.
З думками, які важко озвучити.
Деколи ми дозволяємо собі маленьку радість.
Але смуток залишається поруч.
Ми пам’ятаємо тих, хто не з нами.
Вони живуть у думках, у світлинах, у серці..
Ми вчимося жити з цим.
Без поспіху. Без прикрас.
Тримаючи в серці те, що залишилося,
і тих, кого вже немає.
Це Різдво не про гучну радість.
Воно про пам’ять, тишу і людське тепло,
між нами.

[Taras_777]

Цього року на Різдво я хочу зовсім незвичайний подарунок.
Не техніку. Не прикраси.
Я хочу… годинник, який уміє зупиняти час.
Годинник, що не рахує години — а обійми.
Не відмірює хвилини — а сміх тих, хто поруч.
Такий, що завмирає, коли життя раптом спалахує теплом,
ніби шепоче: «Бережи цю мить, вона особлива».
Я хочу, щоб він зупинявся, коли за святковим столом звучать голоси, за якими я сумувала весь рік.
Коли старі історії повертаються в кімнату.
Коли розумієш: ось воно — справжнє, рідне, тепле.
Цього року я не прошу великих подарунків.
Я прошу часу.
Часу, який не тікає.
Часу, який болить менше і лікує більше.
Часу, який огортає, мов м’яка ковдра.
Хочу годинник, що затримує найкращі моменти,
щоб нагадувати: хоч світ біжить надто швидко,
є речі, які заслуговують на паузу.
Кожному з нас потрібен такий годинник.
Бо найцінніше — не те, що лежить під ялинкою, а те, що сидить поруч із нами.
 Якби ти міг зупинити час — яку мить зберіг би назавжди?

[Taras_777]

Спойлер   :

https://youtube.com/shorts/GIGhPmrO_EE?si=d8ezXptoTVasrP9A

[Taras_777]

[Taras_777]

150 років тому, північний Кавказ.
"Імам Шаміль запитав у рос$ійського генерала: «Навіщо ви прийшли на нашу землю і воюєте з нами?». генерал відповів: «Ми прийшли до вас, дикунів, з вищою культурою і цивілізацією».
Тоді імам Шаміль підізвав одного з мусульман і попросив зняти черевик і шкарпетку і показати ногу генералу – нога мусульманина блищала від пятикратного обмивання. Тоді імам підізвав рос$ійського солдата і попросив його зробити те ж саме. Нога солдата була брудною і смерділа на відстані.
Імам запитав: «Ви з якою культурою до нас прийшли?!»

Взято у Рената Резепова.