
О, знову воно… це велике переведення стрілок!
Тік - так, тік - так 🤪
Ага, 26 жовтня, посеред ночі. Типу, вставайте, переводьте свого годинника, а то залишитись в майбутньому 🤪
Скільки вже разів нас переводили — то на годину вперед, то на годину назад, то на три чорти. І все, начебто, задля “економії електроенергії”.
Кожної осені, як тільки листя починає шурхотіти під ногами, нам кажуть: “Не забудьте перевести годинники!” ☝️
І я кожен раз думаю — а куди, власне, нас переводять? У минуле, на одну годину?
Бо виходить цікаво: гаджети самі все “оновлять”, а я потім стою, як дурник — і не розумію, чи то я запізнився на сніданок, чи навпаки, надто раненько встав.
Телефон каже: “вже дев’ята”, а годинник на стіні наполягає: “ні — десята”, а я собі думаю: “Та яка різниця, якщо в мене кава ще не закипіла” 😲
А ще торік же депутати проголосували, щоб навіки зупинити цей хоровод стрілок 💪
Але, видно, не зрослося 🤔 Президент, мабуть, теж не встиг підписати — може, йому, бідоласі, будильник не перевели. Як думаєте? 😇
А, по правді, мені воно треба, те переведення?
Сонце ж сходить без вказівок згори, півні кукурікають без постанов, а я — як звик прокидатися, так і прокидаюся. У мене свій час — садово - городній.
От вийшов надвір, подивився — роса блищить, небо посвітліло — значить, ранок ☝️
І не важливо, що там на годиннику: “восьма”, “дев'ята” чи "десята" 😁
Бо найкращий час — не той, що на годиннику, а той, коли руки працюють, думки світлі, а поруч хтось рідний каже: “Та кинь ті переведення, Дідо, ходімо пити чай” 🫠