Спілкуємось українською!

[Taras_777]

Одна жінка щоранку пекла дві коржі.
Одну — для членів сім’ї, а другу, додаткову, — для випадкового перехожого. Другу корж вона завжди клала на підвіконня, і будь-хто, хто проходив повз, міг її взяти.
Щодня, коли жінка клала корж на підвіконня, вона молилася за свого сина, який пішов з дому шукати кращої долі. Протягом багатьох місяців мати нічого не знала про свого хлопця й щиро благала про його безпечне повернення.
Згодом вона помітила, що якийсь горбань щодня приходить і забирає другий корж. Але замість слів подяки він лише бурмотів:
— Зло, яке ви чините, залишається з вами, а добро повертається до вас! — і продовжував свій шлях.
Так тривало день у день. Не отримуючи очікуваної вдячності, жінка почала почуватися обдуреною.
І одного разу, будучи особливо роздратованою, вона вирішила покінчити з цим:
«Я позбудуся цього противного горбаня!» — сказала вона собі й додала отруту в другий корж.
Але коли зібралася покласти його на підвіконня, її руки затремтіли. «Що ж я роблю?» — подумала вона. І негайно кинула отруєний корж у вогонь, спекла інший і поклала його на підвіконня.
Горбань, як завжди, взяв корж, пробурмотів свої незмінні слова:
— Зло, яке ви чините, залишається з вами, а добро повертається до вас! — і пішов собі далі, не здогадуючись про бурю емоцій усередині жінки.
Того ж вечора хтось постукав у двері. Коли жінка відчинила, на порозі стояв її син. Він виглядав жахливо: голодний, худий, знесилений, у подертих одежах.
— Мамо, це просто диво, що я тут! Я був від дому всього за милю, але так зголоднів, що знепритомнів. Я, мабуть, помер би, але саме тоді якийсь старий горбань проходив повз і був настільки добрим, що віддав мені цілий корж. Сказав, що це його єдина їжа на день, але він бачить, що я потребую її більше, ніж він.
Коли мати почула ці слова, її обличчя зблідло, і вона притулилася до дверей, щоб не впасти. Вона згадала про отруєний ранковий корж. Адже якби вона не спалила його у вогні, її власний син загинув би!

Тоді жінка зрозуміла істинний зміст слів:
«Зло, яке ви чините, залишається з вами, а добро повертається до вас!»
Мораль:
Робіть добро завжди, навіть якщо зараз цього ніхто не помічає й не цінує…

[Taras_777]

[Taras_777]

Чоловік дзвонить своєму синові:
— Слухай, ми з твоєю мамою вирішили розлучитися. Досить уже — сорок п’ять років разом, це занадто.
— Тату, ти що, з глузду з’їхав?! — у розпачі кричить син.
— Ми більше не можемо жити під одним дахом, — спокійно відповідає батько. — Я вже не витримую. Усе, це кінець, поговори з сестрою, поясни їй…
І кладе слухавку.
Син, у паніці, одразу телефонує сестрі:
— Ти чула?! Вони розлучаються!
Сестра — ні секунди зволікання — набирає батька:
— Тату, так не можна! Ви нікуди не йдете і нічого не підписуєте, зрозумів? Ми з братом завтра будемо!
І кидає слухавку.
Чоловік повертається до дружини й усміхається:
— От бачиш, приїдуть на твій день народження!
А ти ще казала: «Без шансів, у них завжди справи»…

[Taras_777]

Оцей Венс мені дійсно Подобається.
Друзі, а ви знали, що двоюрідний брат віцепрезидента США Джей Ді Венса, Нейт Венс - приїхав з США та абсолютно добровільно долучився до лав Українського Війська🇺🇦
Це відбулося відразу
після повномасштабного вторгнення і він майже три‼️роки провоював у складі легендарного батальйону "Вовки да Вінчі"⚔️
Цей неймовірний чоловік брав участь у боях за Куп’янськ, Бахмут, Авдіївку та Покровськ.
Він пройшов найзапекліші та найгарячіші Битви. Пройшов найгарячіші Точки.
Ось така от неймовірна Історія.
Честь та шана пану Венсу.
Та велика, просто величезна подяка від усього Українського Народу.

[Taras_777]

ПІЗНАЄТЕ ЇХ ЗА ДІЛАМИ ТА
СТАВЛЕННЯМ ДО ВАС!
СОЦОПИТУВАННЯ ЩОДО СТАВЛЕННЯ НАРОДІВ СВІТУ
ДО УКРАЇНИ ТА УКРАЇНЦІВ!

[Taras_777]

💥 З 12 ЖОВТНЯ ЄС МІНЯЄ ПРАВИЛА В’ЇЗДУ
Біометрія, цифрові бази, permesso, ricevuta та кінець схем із подвійними паспортами
🕵️‍♀️ Ця новина давно гуляє інтернетом, але ми чекали офіційного підтвердження від Єврокомісії та прикордонних служб.
Тепер можемо чітко й достовірно пояснити, що саме зміниться для українців і тих, хто живе або працює в ЄС.

🆕 Що змінюється з 12 жовтня 2025 року:

Спойлер   :

ЄС запускає EES (Entry/Exit System) — нову цифрову систему контролю кордонів.
Вона фіксує кожного мандрівника біометрично:
📸 фото обличчя
✋ відбитки пальців
📘 паспортні дані
📅 дати та місця в’їздів і виїздів
🔹 Штампи у паспортах скасовуються.
🔹 Уся інформація зберігатиметься в базі ЄС до 3 років.
🌍 Де діє система:
📍 29 країн Шенгенської зони — Польща, Італія, Німеччина, Франція, Іспанія, Чехія, Австрія, Угорщина, Хорватія, Литва, Латвія, Естонія, Швейцарія, Норвегія, Ісландія та інші.
❌ Не стосується лише Кіпру та Ірландії.
🕵️‍♂️ Кінець схем із подвійними паспортами:
Раніше дехто користувався різними паспортами, щоб “обнулити” дні безвізу.
З EES це більше не працює, адже система створює єдиний біометричний профіль, який ідентифікує особу, а не документ.
👉 “В’їхав українським — виїхав іншим” більше не пройде.
Європа переходить від контролю паспортів до контролю самої людини.
⚠️ Особливості для permesso та ricevuta:
🟡 Якщо твій permesso di soggiorno прострочений, ти не зможеш подорожувати наземним транспортом до інших країн Шенгену.
🟡 Ricevuta del rinnovo (квитанція на продовження permesso) діє тільки в межах Італії і лише для авіаперельотів, як це було раніше.
🟡 В інших країнах ЄС її більше не визнаватимуть, тому перетнути кордон наземним транспортом з ricevuta чи простроченим permesso буде неможливо.
Тобто:
✈️ літаком — можна (лише в межах Італії);
🚌 автобусом чи авто — ні, якщо permesso прострочений.
Це дуже важливий момент, який уже підтверджують європейські прикордонні служби.
😎 Безвіз для українців залишається!
Безвіз продовжує діяти — 90 днів у межах 180, але тепер контроль повністю цифровий.
• Система автоматично рахує дні перебування.
• Перевищення 90 днів = автоматичне попередження або заборона на в’їзд.
• “Помилки зі штампами” більше неможливі — усе фіксується електронно.
⚙️ Навіщо це ЄС:
ЄС пояснює, що нова система потрібна для:
✅ точного підрахунку днів безвізу;
✅ швидшої перевірки документів;
✅ запобігання зловживанням;
✅ посилення безпеки на зовнішніх кордонах;
✅ поступового переходу до “розумних кордонів”.
⏰ Готуйтесь до черг:
📍 У перші місяці після запуску перевірка може тривати на 1–2 години довше, особливо на автомобільних пунктах з Польщею, Угорщиною та Словаччиною.
📍 Поступово запрацюють термінали самообслуговування: людина прикладає паспорт, фотографується, здає відбитки пальців — і система все реєструє автоматично.
💶 EES — безкоштовна, але далі буде ETIAS:
У 2026 році запустять ETIAS — електронний дозвіл для коротких подорожей:
💰 вартість — 20 євро раз на 3 роки
🧒 діти до 18 і люди старші 70 — безкоштовно
⌛ подається онлайн, рішення — за кілька хвилин
🧭 Що робити українцям уже зараз:
✅ Перевірити дійсність біометричного паспорта
✅ Підготувати бронювання, страховку, фінансові підтвердження
✅ Планувати додатковий час на кордоні
✅ Не перевищувати дозволені 90 днів
✅ Якщо маєш ricevuta del rinnovo, носити її завжди, але пам’ятати:
• вона діє лише в межах Італії
• інші країни її не визнають
• подорожі наземним транспортом з нею заборонені
💬 Підсумок:
💥 З 12 жовтня Європа переходить у нову цифрову епоху контролю кордонів.
📸 Важливе не паспорт, а хто ти є.
Жодних “схем”, “подвійних паспортів”, “прострочених permesso” чи “ricevuta на роки вперед” більше не пройде.
Європа запам’ятовує кожен в’їзд і виїзд.
Це не кінець безвізу, це — його цифрове переродження.
Безпечніше. Чесніше. Прозоріше.
🙏 Якщо вважаєш цю інформацію корисною — пошир її серед друзів та родичів,
щоб ніхто не потрапив у халепу через незнання нових правил.

Бо поінформований українець — захищений українець

[Taras_777]

Ранкова непідступна сивина.
Парує чай і осінь просить хліба.
А за вікном війна, любі, війна
І мокра від дощів на полі скиба.

Земля тяжка і липне до коліс.
І чоботи не витягти з болота.
І хоч сумний і темний стоїть ліс,
Але блищить на ньому позолота.

Це осінь марить золотом степів.
Це літо залишило жовту скриню.
А віз рипів, а віз одно рипів
І їхав в зиму непідкупну, синю.

І люди йшли. А куди люди йдуть...
Куди вони у цю сльоту із дому.
Старі пожитки в пЕленах несуть
І вже не чути ні пташок, ні грому.

Така ось осінь - сива, як мара.
Як стара баба, що не бачить світа.
Стоїть вона десь тут, біля двора
І воду п'є з дубового корита.

А далі йде по царині сама.
Дивлюсь в вікно - все сиве, днів не бачу.
А за вікном війна, любі, війна...
Ніколи не забуду й не пробачу.

Галина Потопляк

[Taras_777]

Таке можливо лише у нашій рідній та неймовірній Українi
Друзі, цю неймовірну дівчину звати Оксана Ведмідь.
Вона чемпіонка Європи та світу з Паверліфтингу🏆
Вона встановлювала рекорди, вона виступала на найпрестижніших міжнародних Турнірах.
Вона перемагала під нашим прекрасним Прапором. Вона жила Спортом.
Але все змінила велика Війна.
Спочатку на захист України став її чоловік Павло, теж знаний Спортсмен.
На превеликий жаль, він загинув у Бою.
Трохи оговтавшись від горя, Оксана вирішила продовжити боротьбу коханого та абсолютно добровільно приєдналася до лав ЗСУ.
Вона опанувала керування дронами та під псевдо "Бантик" мінусує Окупантів.
У надважких умовах, щоденно ризикуючи власним життям, вона боронить нашу рідну Українську Землю.
Неймовірно сильна Дівчина.
Сильна як фізично так і Морально.
А ще хоробра та абсолютно Незламна.
Наша Гордість. Наша неймовірна Захисниця.
Бережи тебе Господь, Рідна🫂
Сил тобі та Витримки❤️

[Taras_777]

ЯБЛУК НА МОГИЛУ ПРИНЕСІТЬ...
Наснився сон.
Заходить син до хати.
Сумний, води з криниці попросив.
- Картоплю будеш вже сама копати.
Загинув я, хоч жити так хотів.
І посміхнувся, якось через силу.
- Не плачте.- нам сказав усім.
Яблук червоних принесете на могилу,
з отої яблуньки, що посадив малим.
Сонце зійшло.
Дивлюся на світлину.
Ховаю у рукав гірку сльозу.
- Важко мені, та я не плачу сину, і яблук на могилу принесу.
Час не лікує, досі чую:
- Вбили!
На цьому слові зупинилося життя. Закрию очі, бачу домовину, в якій лежить мій син, моє дитя.
Перший пішов країну захищати.
Син був в АТО військову
справу знав.
Зброю не боявся в
руках тримати.
- Маліться і чекайте
- нам казав.
Було по-всякому, та він не нарікав. Нічого не просив лиш посміхався.
- Мамо, все добре. - так мені казав, за спини побратимів не ховався.
Відважний ,мужній
про війну не говорив.
Гарячі точки, на нулю ,та не боявся.
Швидше Перемоги син хотів. Не дожив і ангелом піднявся.
Минає рік на цвинтарі вдова, в чорній хустині, хоче ще дитина.
Я не розумію чи жива .
З того дня, як поховала сина.
Без тата, господарем підростав. Все хотів бачити, всього навчитись, знати.
Руки золоті з дитинства мав не лінувався мені допомагати.
Спорт любив, багато друзів мав, в компанії він настрій міг підняти.
Господарстві всю роботу знав мене жалів, старався обійняти.
Дорослим став трудився працював.
Заробити мріяв, на ноги стати.
Рано зброю руки взяв пішов в АТО країну захищати.
Далі перший дорогами війни. Встиг одружитися і татом хотів стати. Живим не повернувся із війни.
Минає рік продовжую чекати.
Може мені наснився сон страшний.
Люди в чорному вінки сльози і квіти.
А мій синочок є живий далеко і не може подзвонити.
Я не живу життя, вже рік не миле. Хоч знаю що потрібно вчитись жити. Іду як тінь до сина на могилу, сльозами поливаю йому квіти.
За який гріх дитя пережила. До віку тепер жити з болем втрати.
- Сину, Пробач мама життя дала, а не змогла від смерті врятувати.
Автор Соломія Українець

[Taras_777]

Які ж Японці Неймовірні. Які ж вони Фантастичні
Друзі, це Харусан.
Йому 52 Роки.
І цей неймовірний чоловік приїхав з далекої Японії для того, щоб боронити нашу рідну землю від Ворога.
Спочатку Хурасан був снайпером в Інтернаціональному легіоні, а зараз керує Безпілотниками.
Ви тільки вдумайтесь в Це☝️
Цей мужній та хоробрий чоловік покинув тиху та заможну Японію, подолав тисячі кілометрів і доєднався до лав Українського Війська.
Він зі зброєю в руках, став на захист нашої рідної Землі.
І це як мінімум заслуговує на величезну Повагу.
Це як мінімум заслуговує на величезну Шану.
А ще, це черговий приклад того, що весь цивілізований світ на боці України. На стороні світла та Справедливості.
Респект тобі, мужній Самураю.
Бережи тебе Господь.
І велике, просто величезне тобі Дякую🫂

[Taras_777]

💔 Перед тим, як піти з життя у 40 років, знищена безжальним раком шлунка, відома дизайнерка та авторка Крісда Родрігес залишила по собі слова, які сьогодні торкаються сердець мільйонів людей у всьому світі:
✦ «Колись я мала найдорожчу машину у світі… сьогодні я пересуваюся в інвалідному візку.
Мій бренд продавав розкішний одяг та аксесуари… сьогодні мене вкриває лише лікарняне простирадло.
Я мала мільйони на рахунку… але тепер вони нічого не варті.
Я жила у розкішній віллі… а тепер сплю на двох каталках у лікарняному коридорі.
Від п’ятизіркових готелів — до безвіконних лабораторій.
Я роздавала сотні автографів… сьогодні підписую лише медичні форми.
У мене було сім особистих перукарів… тепер у мене немає жодного волоска.
Я літала приватними літаками… тепер мені потрібна допомога, щоб просто дійти до туалету.
Я вечеряла у найкращих ресторанах… тепер живу на таблетках і крапельницях.»
💬 І вона завершила свої слова так:
«Усе це — гроші, слава, розкіш — більше нічого для мене не означає.
Бо немає нічого реальнішого за смерть
і нічого ціннішого за здоров’я.»
🙏 Якщо в тебе є здоров’я, їжа, дах над головою і родина, яка тебе любить — повір, у тебе вже є все.
Не чекай, поки втратиш це, щоб зрозуміти, наскільки ти багатий.

[Taras_777]

ХТО ВКРАВ НАШЕ МИНУЛЕ — ТОЙ ГОТУЄ НАШЕ МАЙБУТНЄ

Колись наші козаки знали, хто вони.
Вони вважали себе нащадками сарматів — войовничого і вільного народу, який жив у наших степах ще задовго до хрещення Русі.
Для них це було не просто уявлення — це була ідентичність, укорінена у власній землі.
Козаки бачили в собі продовження тисячолітньої традиції.
Дух, зброя, звичаї, символи, тотем — усе промовляло про спадкоємність.
Вони не шукали себе — вони пам’ятали себе.

🛡️ КУЛЬТУРНА МОДЕЛЬ

Спойлер   :

Українська, польська та литовська шляхта проголошувала себе нащадками сарматів, вбачаючи в цьому шляхетність, хоробрість і особливе право на свободу.
Сармати жили на території сучасної України. Їхні кургани, мечі, кінська збруя — все це козаки бачили довкола себе.
Тому вони вважали себе нащадками тих самих народів, які тисячоліттями боронили цю землю.
У літописі Самійла Величка сарматськими називаються два народи: «сарматійський народ польський та вольний шляхетний савроматійський козако-руський народ».
У зв’язку з цим варто привести цитату із Білоцерківського універсалу Богдана Хмельницького від 1648 року про первинність сарматського походження козаків-русів, від яких згодом пішли поляки:
«Передаємо вам це і сповіщаємо, що поляки народилися й пішли від нас же, савроматів та русів…. були вони спочатку братами нашими, савроматами й русами, але мали велику пожадність до слави й душезгубного багатства і віддалилися від співжиття з нашими стародавніми предками і заволоклися аж за Віслу…».
Ідея сарматської спадкоємності давала історичну глибину козацькій ідентичності: не просто «вирости серед», а «ми — частина великої цивілізації.
Сарматизм увійшов у козацьку символіку — герби, клейноди, шаблі, строї.
Він став моделлю самосвідомості, де кожен козак відчував себе спадкоємцем великої степової цивілізації.
Тому в літописах козаки порівнюються із скіфами й сарматами, — символами непохитності, волелюбності й честі.
⚔️ ВКРАДЕНА ТЯГЛІСТЬ
Ми — народ, який створював держави,
коли багато сучасних “націй” ще не мали імені.
Але наше ім’я вкрали.
• Імперські історики XVIII століття створили новий міф: мовляв, “Русь заснували нормани”, а всі, хто жив до них — “племена”.
Так почалася системна амнезія.
Нам залишили лише обрубки — “Хрещення Русі” і “1917 рік”.
А тепер — ще зручніше: термін “політична нація”.
ХТО ВИГРАЄ, КОЛИ МИ ЗАБУВАЄМО?
Коли сьогодні нам підсовують нову формулу — “політична нація” — треба спитати:
кому вигідно, щоб українці були не етнічною нацією, народом із тисячолітньою історією, а стали лише громадянами з 1917 чи 1991 року?
Народ без кореня легко пересадити в чужу історію.
Той, хто просуває цей термін, працює в інтересах держави, яка оголосила нашу “денацифікацію”.
Задумайся: чому ти нічого не знаєш про сарматів — тих, ким себе ідентифікували козаки?
Це — результат колоніальної політики, системи, яка стирала українців із власної історії.
Не піддавайся на цю програму.
Бережи своє.
Бери до своєї бібліотеки книги, які відроджують історію України.

[Taras_777]

Вирази українською, які не зрозумілі іноземцям

Деякі розмовні слова та фрази українською абсолютно незрозумілі іноземцям. Люди, для яких українська не рідна, часто навіть не можуть їх вимовити.

Паляниця.
Знамените складне українське слово для іноземців, яке майже ніхто не може правильно вимовити. Це різновид круглого приплюснутого хліба з надрізом збоку.
Патякати.
Дієслово, схоже на "базікати", але зі зневажливим відтінком. Коли хтось "патякає", він поширює плітки або неправдиву інформацію.
Вирій.
Поетичне слово без точних аналогів в інших мовах. Так називають теплі краї, куди птахи відлітають зимувати.
Залізниця.
Усім українцям знайоме слово, що означає залізничні колії. Іноземці, особливо росіяни, часто не можуть вимовити його правильно.
Нівроку.
 Приблизно означає "нічого собі" або "те, що треба". Має суто український відтінок, який важко перекласти.
 Завіюватися. Має кілька значень: "забрідати", "їхати на відпочинок", "втікати" або "загубитися". Українці розуміють його по контексту.
Шахівниця.
В українській мові є власна назва для шахової дошки, чого немає в більшості інших мов.
Навколішки.
Складне слово, яке означає "на колінах". Пишеться разом і важко вимовляється для іноземців.
Манівці.
Колоритне українське слово, що означає обхідні або незвідані шляхи. Є вирази: "говорити манівцями" (натякати) і "збитися на манівці" (помилятися, йти не тією дорогою).

[Taras_777]

Жив колись козак, якого звали Данило. Казали люди, що він характерник: умів себе кулею відвести, ворога словом приспати, а ще бачив те, що іншим було сховане.
Одного разу в степу трапилася йому зграя татарських вершників. Сили були нерівні, та Данило не злякався. Він сів під старим дубом і заплющив очі. Вороги кинулися на нього, та, наблизившись, побачили замість козака зграю воронів, що чорним вихором знялися в небо.
Повернувшись у село, люди почали хвалити його силу:
— Ти переміг сам цілу орду, бо мав чарівну силу!
Та Данило лише посміхнувся:
— Не чари мене врятували, а віра й розум. Бо хто спокій у серці має, той бачить шлях, де інші бачать безвихідь.
І відтоді люди пам’ятали: сила характерника — не в диві, а в мудрості й чистоті серця.

[Taras_777]