Автор Тема: Спілкуємось українською!  (Прочитано 79814 раз)

Tosik и 4 Гостей просматривают эту тему.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5804
  • -> Вас поблагодарили: 22886
  • Сообщений: 5583
  • Респект: +1041/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #975 : 14 Июль 2025, 21:33:47 »
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5804
  • -> Вас поблагодарили: 22886
  • Сообщений: 5583
  • Респект: +1041/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #976 : 15 Июль 2025, 21:31:44 »

Літо йде помаленьку до жнив.
Мочить ноги у річечці босі.
Червень торбу на вишні пошив,
Липень вишні збирає у фосі.
Серпень буде зерно молотить.
Та й по літу, та й вересень, школа.
Як шахеди оці пережить...
Як забути, що ти сивочола...

Що зігнутись - це купа проблем.
Що підбігти - це вже нереально.
Як здолати в душі своїй щем,
Не дивитись на зорі печально.
Як та як... Та все менше підстав
Намагатись цей світ зрозуміти.
Тут болото, тут річка, тут став,
Тут гамак, карусель а тут діти.

Ну а тут все гуде, і гуде,
Нерви в нас, як розтягнуті міхи.
Вітер берегом мовчки бреде
І зриває з гілляки горіхи.
Ніби й все, як колись, ніби й все...
Тільки мало мені перспективи.
Тільки змій в лапах іскри несе,
Палить ними усі мої ниви.

І я маю - непевну ходу,
Три шахеди, два дрони, ракету.
І картоплю уже молоду,
І з віршами дві книжки й касету.
Все змішалось, як в мисці салат.
Тільки ця мішанина фатальна.
Тільки в мене старенький халат
І навколишня дійсність безжальна.

Галина Потопляк
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5804
  • -> Вас поблагодарили: 22886
  • Сообщений: 5583
  • Респект: +1041/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #977 : 16 Июль 2025, 12:57:21 »

Горіли Суми, Харків, Кривий Ріг,
Горіла Вінниця, горіли поруч села.
Стояла ніч без рук і вже без ніг.
Горіли навіть Прип'яті джерела.

Йшла скрізь війна. Чавила і мела.
Щоб вижити, потрібно було вмерти.
А квітка миру десь собі цвіла,
Не відала вона страшної смерти.

Вона була безсмертна, золота.
Вона була в небеснім абсолюті.
А тут горіли села і міста.
І всі лани були в вогонь закуті.

І ми шукали квітку. Ми жили.
Нас пакували в чорнії пакети.
А поруч з нами лілії цвіли.
О, квітко миру, де ти, люба, де ти?

Галина Потопляк





Липневий дощ - це прохолода літа,
Це життєдайна влага і роса.
Це подих серця, це зернятко жита.
Це виноград, що із небес звиса.

А ще це кров землі, що пахне порохом,
Що вигорає від тяжких недуг.
Липневий дощ своїм живильним порухом
Вкриває ниву й перегрітий луг.

Він падає і падає на скалки.
Він гасить неприступний цей вогонь.
Він падає на терекони, балки
І скапує з акації долонь.

А потім він тече по Україні,
Воложить їй і душу, і чоло.
Липневий дощ - це пташка на калині,
Це ангела небесного крило.

І хліб насущний, і вода живильна.
О, небо, не втрачай своїх висот.
Після дощу кожна травинка сильна -
І ковила, і грицик, і осот.

І навіть той, хто все життя нездужав -
Напивсь води, помив свої вуста...
І вже ріка, ріка це! не калюжа.
І святість неба скапує з хреста.

Шуми, шуми. І падай на пороги.
І полощи в озерах сорочки.
Липневий дощ помий Вкраїні ноги
І запали їй Спасівські свічки.

Галина Потопляк

« Последнее редактирование: 16 Июль 2025, 14:27:29 от Taras_777 »
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5804
  • -> Вас поблагодарили: 22886
  • Сообщений: 5583
  • Респект: +1041/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #978 : 17 Июль 2025, 14:31:15 »

Батьки, будь ласка, прочитайте уважно 🙏
Вчителька сиділа за своїм столом і перевіряла домашні завдання учнів.
Тим часом її чоловік ходив по кімнаті, заглиблений у свою улюблену гру на телефоні.
Коли вона дійшла до останнього твору, раптом замовкла.
Потім тихо почала плакати.
Занепокоєний чоловік запитав:
– Що сталося?
Тремтячим голосом вона відповіла:
– Учора я попросила дітей написати твір на тему «Моя мрія».
Я щойно прочитала один із них… і не можу стримати сліз.
– Що там було написано? – запитав чоловік.
Жінка глибоко зітхнула і почала читати:
«Моя мрія… стати смартфоном.
Мої батьки дуже люблять свої телефони.
Вони більше піклуються про них, ніж про мене.
Коли тато втомлений приходить з роботи, у нього ще є сили дивитися в екран — але не на мене.
Якщо дзвонить телефон — вони одразу відповідають. Якщо я плачу — не завжди реагують.
Вони грають з телефоном, але не зі мною.
Коли говорять по телефону — вони не чують мене. Навіть коли я кажу щось важливе…
Ось чому я хочу стати смартфоном».
Чоловік завмер.
В його очах з’явилися сльози.
– Хто це написав? – прошепотів він.
Дружина тихо відповіла:
– Наша донька… 💔

Мораль:
Дорогі батьки,
смартфони створені, щоб полегшити життя —
але вони не можуть замінити любов, тепло і вашу присутність.
Діти все бачать. Вони все відчувають.
Їм не потрібні дорогі іграшки,
їм потрібні ви.
Ваша увага. Ваш час. Ваша присутність.
Дитинство не повторюється.
І порожній погляд мами чи тата, спрямований у екран замість очей дитини —
залишиться в пам’яті назавжди.
Зупиніться. Відкладіть телефон.
Для вашої дитини ви — цілий світ. ❤️🙏
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5804
  • -> Вас поблагодарили: 22886
  • Сообщений: 5583
  • Респект: +1041/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #979 : 18 Июль 2025, 14:55:59 »

Колись, у глибокому степу, неподалік від Дніпра, стояла козацька слобода. Жили в ній хоробрі козаки, але особливою повагою користувався один — козак Данило. Його називали характерником, бо казали, що кулі його не беруть, шабля не ріже, а ворога бачить ще до того, як той ступив на землю.
Про Данила ширилась слава, та сам він був мовчазний, небагатослівний. Часто сидів на кургані в задумі, спілкувався з вітром і зірками. Молодші козаки дивувалися:
— Даниле, навіщо тобі та самота? Хіба не краще гуляти з братами, бенкетувати, веселитись?
А він відповідав:
— Той, хто чує світ — не глухий до серця. А щоб чути, треба спершу мовчати.
Одного разу на слободу напали ординці. Козаки готувались до бою, та сили були нерівні. Прийшли до Данила й кажуть:
— Допоможи, характернику. Кажуть, ти можеш бурю викликати, вогонь з неба звести, з тіла дух вийняти.
Данило мовчки подивився на них. Потім узяв пригорщу землі, підкинув її до неба й сказав:
— Якщо будете хоробрі серцем, то й небо за вас заступиться.
В ту ніч здійнявся туман. Ворог потрапив у пастку, заплутався в болоті, почали битися між собою, прийнявши один одного за козаків. А Данило стояв на могилі, мов тінь, і нікого не торкався — тільки дивився.
Після перемоги козаки дякували йому:
— Це ж ти зробив, Даниле! Чаклунство твоє нас врятувало!
А він відповів:
— Чаклунство — то не в руках, а в правді. Хто стоїть за землю, за волю, — того сама земля боронить.
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5804
  • -> Вас поблагодарили: 22886
  • Сообщений: 5583
  • Респект: +1041/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #980 : 18 Июль 2025, 21:23:02 »

❗️Якщо хтось і досі має сумніви щодо доцільності демонтажу пам’ятника Катерині ІІ в центрі Одеси — варто хоча б раз побувати за містом.
Вздовж Хаджибейської дороги, дорогою на село Усатове, розташований один із найбільших козацьких некрополів, що збереглися в Україні. Тут покояться запорожці з Сотниківської Січі, яких після 1775 року історія назвала “нерубаї”.
🔎 Що це означає? Після знищення Запорізької Січі Катерина II зобов’язала козаків, які мешкали на схилах Шкодової гори, підписати принизливу угоду: вони мали навіки відмовитися від зброї, а імперія — нібито гарантувала їм спокій і право залишитися на цих землях.
Відклали шаблі — і взяли до рук кайло. Козаки почали добувати вапняк — головний будівельний матеріал у тих краях. Саме завдяки їхній праці з’явилися знамениті штольні в Нерубайському, які сьогодні відомі під туристичною назвою “Одеські катакомби”. До речі, саме з цього козацького вапняку і зведено стару Одесу.
 Саме на цьому цвинтарі знайшли спочинок такі постаті, як Шмигора та Гетьманенко — власники найбільших підземних виробок.
Хоч сам некрополь невеликий (збереглося близько 200 могил), він надзвичайно цінний. Надгробки — різноманітні: мальтійські, грецькі, хрести з півмісяцями, чотири-, шести-, восьмикінцеві. Археологи нарахували 32 унікальні типи форм.
⏳ Найдавніша могила — датована 1771 роком. За написом, там поховане немовля. Багато інших датовані XIX століттям — 1822, 1855 роками.
Усі епітафії написано переважно українською мовою, з елементами церковнослов’янської лексики.
📣 І після цього ще хтось сміє твердити, що Одеса завжди була “исконно русской” і “русскоязычной”?
Неподалік є ще один подібний некрополь — на вершині Шкодової гори. Там залишилось лише кілька десятків поховань, зате місце унікальне: археологи виявили тут сліди Усатівської культури та поховання, які датуються ще II тисячоліттям до нашої ери.
🤔 То чому ж про це місце так мало хто знає? Чому десятки років воно було занедбаним, майже забутим?
Можливо, тому що воно не вписується в наратив про “Катерину — засновницю Одеси”, який і досі просувають ті, хто не готовий подивитися правді в очі?
Цей цвинтар — не просто історичний факт. Це мовчазне свідчення того, хто насправді творив ці землі, хто будував Одесу — і кого намагалися викреслити з пам’яті.
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5804
  • -> Вас поблагодарили: 22886
  • Сообщений: 5583
  • Респект: +1041/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #981 : 19 Июль 2025, 21:47:38 »
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5804
  • -> Вас поблагодарили: 22886
  • Сообщений: 5583
  • Респект: +1041/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #982 : 20 Июль 2025, 12:39:38 »
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5804
  • -> Вас поблагодарили: 22886
  • Сообщений: 5583
  • Респект: +1041/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #983 : 20 Июль 2025, 14:07:44 »
20 хвилин боксу – і українець робить те, чого не робила жодна людина на планеті.


Олександр Усик – ТРИЧІ абсолютний чемпіон світу з боксу.
Такого боксера не було. І, можливо, вже не буде.
Пам’ятаєте легенди про Мухаммеда Алі чи Майка Тайсона? Тепер світ має нову легенду – українську.
Наша школа боксу – це не просто рівень. Це вже домінування.
Клички стали фундаментом, на якому зросли Ломаченко, Гвоздик, Беринчик.
А Усик довів цю справу до абсолюту.
Довершеність боксу. Найкращий в історії.
🟦🟨 Усик став першим боксером в історії, який ТРИЧІ здобув звання абсолютного чемпіона світу.
✅ Двічі в хевівейті: перемоги над Джошуа та Ф’юрі – тими, хто завершив епоху молодшого Кличка.
✅ Двічі декласував Дюбуа – один раз забив джебом, другий раз просто виграв кожен раунд.
📈 Тепер кожен бій Усика – це понад $100 млн.
Він може спуститися в крузервейт і стати абсолютом учетверте.
Може ще раз побити Ф’юрі або будь-кого іншого.
Але вже зараз – він історія.
 Жовто-блакитний прапор у боксі – як бразильський у футболі.
Англійці придумали цю гру. Але ми її виграли.
🔥 Наш Усик знову абсолютний чемпіон!
Свою перемогу він присвятив нашим захисникам. Подякував фронту. І вірить у перемогу України.
І ми віримо.
Слава Україні!
Дякуємо ЗСУ!
P.S. За цю перемогу Усик отримає $132 млн.
P.P.S. російські змі мовчать. Бо їм боляче.
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5804
  • -> Вас поблагодарили: 22886
  • Сообщений: 5583
  • Респект: +1041/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #984 : 20 Июль 2025, 15:47:10 »

☝️Після перемоги Олександра Усика американський боксер Джейк Пол показав у ринзі коїн 128-ї ОГШБр і сказав про перемогу важливі слова 🔽
Джейк Пол про Олександра: "Він змусив замовкнути всіх. Він – один із найвидатніших за всю історію. Безмежна повага до нього і до українського народу!"💛💙
Одночасно Джейк Пол показав на камери коїн 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5804
  • -> Вас поблагодарили: 22886
  • Сообщений: 5583
  • Респект: +1041/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #985 : 20 Июль 2025, 20:37:14 »

Спойлер   :
Чому про це усі мовчать? Подвиг українського лікаря заслуговує на медаль і визнання! 🥇 Кардіохірург Борис Тодуров під російською атакою віз донорське серце, аби врятувати дитину.
🔺 Вночі 9–10 липня pосія масовано атакувала Київ:
понад 400 дронів і 18 ракет.
🔺 У цей момент професор Тодуров сам поїхав і віз через усе місто донорське серце, щоб встигнути зробити пересадку дитині, яка була на межі життя.
Як це було?
• Лікарі дізнались, що є донор — 4-річна дівчинка, у якої помер мозок після важких травм.
Її мама, теж медик, погодилася на донорство органів.
• У дитини, яку мав оперувати Тодуров, був критичний стан. Часу — лічені години.
А серце знаходилось на іншому боці Києва — у лікарні “Охматдит”.
• Тодуров та команда не стали чекати закінчення обстрілу.
Вони поїхали по серце, потім — через міст назад до Інституту серця, ризикували, бо саме над водою ППО збиває ракети — уламки можуть впасти просто на авто.
В результаті:
• Серце успішно пересадили дитині. Воно б’ється. Є надія.
• Нирки дівчинки-донора пересадили 14-річному хлопцю.
• Печінку — 16-річній дівчині.
Троє дітей отримали шанс на життя.
💙💛 Це не сюжет з фільму. Це — Україна.
Поки лунали сирени, поки горіло небо —
наші лікарі їхали рятувати. Не зупинялись. Не боялись.
Дякуємо мамі, яка в найстрашніший момент обрала — врятувати інших.
Дякуємо команді лікарів, які не чекають тиші — вони творять життя навіть у вибухах.
Це — справжня медицина. Це — справжні Герої!








Ще одна видатна перемога українця на світовому рівні! Данило Явгусишин днями зробив те, чого не робив жоден українець до нього.
У 21 рік, на 12-му турнірі своєї кар’єри в Японії, він переміг йокодзуну — найвищого за статусом борця у сумо. І за це отримав “кінбоші” — золоту зірку, яку вручають тільки за виняткову звитягу.
🏅 Це перший випадок в історії, коли українець отримав “кінбоші”.
❓ Що таке “кінбоші”?
Це одна з найрідкісніших відзнак у японському сумо.
Її може отримати лише рядовий боєць (маегашіра) у вищій лізі — макуті, який здолав йокодзуну — живу легенду, чемпіона з чемпіонів.
📌 До Данила жоден українець навіть не виходив на дохьо в “макуті”, не те що не перемагав йокодзуну.
📌 А він не лише вийшов. А ще й переміг швидше, ніж будь-який іноземець із 1958 року.
👦 Хто такий Аонішікі Арата?
Так тепер зветься Данило. Народився у Вінниці, з 7 років займався сумо.
🏆 2019 — бронза на ЧС серед юніорів
🥇 2021 — три «золота» в Україні, топ‑10 у світі в кадетах
🚨 Після повномасштабного вторгнення переїхав до Японії
⚔️ У 2023 — дебют у професіоналах
⚡ 2025 — вже в макуті. І вже з перемогою над Йокодзуною.
🇯🇵 Історичний день:
15 липня 2025 — турнір у Наґої.
Аонішікі виходить проти Хошьорю, чинного йокодзуни.
І перемагає. Чисто, впевнено, сильно.
Це “кінбоші”. Це історія.
🎌 На його честь у школі сумо звучить… Гімн України. Бо саме так виглядає повага в Японії.
І саме так виглядає гідність українця на світовій арені.
💙💛 Він — перший українець, який переміг Йокодзуну.
Перший, хто отримав “кінбоші”.
Перший у професійному макуті.
І ми точно знаємо:
не останній.

« Последнее редактирование: 21 Июль 2025, 10:24:55 от Taras_777 »
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5804
  • -> Вас поблагодарили: 22886
  • Сообщений: 5583
  • Респект: +1041/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #986 : 21 Июль 2025, 11:51:42 »



 
Українські винаходи, що вразили світ
Україна подарувала людству чимало проривів у науці, техніці та культурі:
🚀 Сергій Корольов — батько космонавтики, завдяки якому людина вперше вирушила у космос.
🚁 Ігор Сікорський — творець першого вертольота, що став еталоном усього світу.
🌍 Володимир Вернадський — основоположник біогеохімії та ідеї ноосфери.
🌕 Юрій Кондратюк — розрахував траєкторію польоту до Місяця, якою пішов «Аполлон-11».
🔩 Євген Патон — розробив автоматичне дугове зварювання, застосовуване досі.
🧠 Леонід Ландау — лауреат Нобелівської премії, геній квантової фізики.
🖥 Українські інженери — створили один із перших європейських комп’ютерів (1950-ті).
🎨 Казимир Малевич започаткував супрематизм і перевернув світове мистецтво.
🎶 Микола Лисенко заклав фундамент української національної музики.
📱 Сучасні українські стартапи (Grammarly, Reface, MacPaw) — глобальні лідери у сфері AI та цифрових технологій.
Україна — не лише країна героїв, а й винахідників, які змінюють хід історії.
« Последнее редактирование: 21 Июль 2025, 11:57:10 от Taras_777 »
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5804
  • -> Вас поблагодарили: 22886
  • Сообщений: 5583
  • Респект: +1041/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #987 : 21 Июль 2025, 14:50:09 »

Це гори плачуть? Ні, вони димлять.
Вони після дощу на сонці мліють.
А небом хмари все летять, летять.
Ну а вітри поміж смерек сивІють.

Це гори чують, як моря кричать,
Як стогне вал так схожий на дев'ятий.
Це гори зачаїлись і мовчать
І в них найстарший той, хто вже горбатий.

Це гори кличуть, це трембіти звук.
- Ідіть до нас всі ті, хто є відважні.
І чується у хащі стук та стук.
І линуть із церков псалми протяжні.

Це гори моляться, вони поклони б'ють
До берегів Черемоша і Тиси.
Це бойки на долині брагу п'ють
І їх бояться і вовки, і лиси.

О, гори, гори! Зелень полонин,
Ісландський мох і афини на скалах.
Як подолати шлях той, до вершин.
Як вилічить смереку, що стогнала.

Як вас мені, рівнині, полюбить.
У мене ж все і рівне, і хвилясте.
Як мені під порогом вашим жить
І у провалля поміж скал не впасти.

Гора диміла, горб собі мовчав.
Рівнина бідкалась, а потім задрімала.
Туман долиною то повз, а то сповзав,
Долина попід нього руки клала...

Галина Потопляк
« Последнее редактирование: 21 Июль 2025, 20:02:26 от Taras_777 »
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5804
  • -> Вас поблагодарили: 22886
  • Сообщений: 5583
  • Респект: +1041/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #988 : 21 Июль 2025, 21:49:58 »
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5804
  • -> Вас поблагодарили: 22886
  • Сообщений: 5583
  • Респект: +1041/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #989 : 22 Июль 2025, 13:36:59 »

Америка бабі Галі не сподобалася з перших хвилин. З моменту коли митники конфіскували з її валізи чималий шмат сала. Звичайно ж донька її попереджала і наказувала в жодному разі нічого не везти з їжі, але звідки ж бабі було знати що її дбайливо замотаний в целофанові пакети, заклеєний скотчем і знову замотаний в товсту льняну скатертину скарб знайде здоровенний пес, який кинувся на бабину картату валізу так наче все своє собаче життя марив тим бабиним салом. Лише сльози і вмовляння врятували бабу Галю від безглуздо великого штрафу.
Спойлер   :
Виснажена довгим перельотом баба Галя не помітила як десь загубила лівий босоніжок. Отаку перелякану, заплакану і в одному мешті її й зустріли донька, зять і онуки. Пізніше онуки дражнитимуть її: Баба Галя привезла сала, а як від пса тікала загубила сандаля. З зятем Василем в Галини також не склалося з самого початку, з моменту коли сівши в авто і зачинивши двері вона почула від нього: та шо ви так бахкаєте, ви вже не в своєму селі і це вам не жигулі. Зять взагалі був хлопець наче і непоганий - працьовитий і сім'янин порядний. Працював водієм далекобійником але чомусь сказав Галині що працює трокістом. Чому трокістом а не водієм Галина так і не второпала але вирішила що мабуть щоб виглядати солідніше в очах оточуючих. Приготувавши вечерю Галина казала дочці: йди клич свого танкіста їсти. Василь якийсь час нервувався але згодом змирився що теща кличе його танкістом. При будь якій нагоді він дорікав тещі: "Ви гадаєте що тут так легко? Ви знаєте скільки я плачу за моргідж, іншуренс, есесмент? Я валю стрейтами від делівері до делівері, ще й за тікети лоєрам плачу щоб рекорд не зафакапати". Інтуїтивно Галина усвідомлювала що зять говорить українською але нічого не розуміла, тому не могла запропонувати жодного аргументу на свою користь.
Галина нудьгувала і сумувала за селом, за лісом, за козою, курми і навіть за дурнуватою скаженою сусідкою Валькою. Вночі їй снилося як вона повертається в своє село, сідає на лавку біля черешні і махає рукою Вальці яка їй тицяє дулю і каже: "чого ти сюди приперлася, американка вссяна". Але, на жаль, Галину в тому селі вже ніхто не чекав а її хату купив Вальчин племінник.
Щоб хоч якось розвіятися Галина багато ходила містом пішки. Спочатку вулиці Чикаго діяли на неї гнітюче але згодом в тих, здавалося б, сірих і одноманітних будинках вона почала бачити якусь невідому раніше красу. Непомітно для самої себе вона могла зупинитися і довго розглядати графіті або старий металевий міст. Щоразу вона заходила все далі і все менше хотіла повертатися додому. Одного вечора підкорюючись невідомому їй імпульсу вона зайшла в двері закладу який виглядав як ворота в пекло і навіть музика звідти лунала пекельна. Це був бар переповнений грізного вигляду чоловіками і жінками одягненими в шкіряний одяг. Галина підійшла до стійки бару і сказала одне з небагатьох слів яке вона встигла вивчити англійською: дрінк!

Додому Галина їхала надзвичайно гучним мотоциклом тримаючись за спину Дона Хорхе, чорноокого красеня що весь вечір їй щось жваво розповідав підкручуючи сиві вуса. На спині шкіряної жилетки він мав напис "BANDIDOS" а обличчя прикрашали шрами і татуювання під правим оком в вигляді краплинок сліз. З того вечора Галина майже не ходила на прогулянки пішки бо за нею заїзжав Дон Хорхе на своєму Harley FXSTB Night Train, чий звук двигуна Галина могла легко відрізнити від будь якої іншої моделі. Цей звук будив танкіста Василя і бентежив сусідів які подейкували що Дон Хорхе був сташним чоловіком, бувшим тілоохоронцем самого Пабло Ескобара і що його розшукує ФБР. Василь тиснув на доньку Галини щоб вона поговорила з мамою і переконала її взятись за розум. Донька ж робила вигляд що лиха на Галину, хоча на справді, знаючи важке життя і раннє вдівство матері раділа за неї і навіть заздрила такому бунтарству. Одного вечора Галина зібрала свої речі в валізу і сказала що їде жити до Дона Хорхе.
Донька плакала а Василь емоційно розказував Галині щось про совість, сором, і про те що ж скажуть сусіди.
Розумієш, Вася, сказала Галина, суб'єктивна думка оточуючих це не що інше як відображення наших же комплексів, недоліків і низької самооцінки. Якщо ти не перестанеш перейматися думкою сусідів і всі твої вчинки і рішення обмежуватимуться стандартами встановленими певною соціальною групою, рано чи пізно твої нездійснені мрії і нереалізований потенціал можуть сублімувати в насилля, проблеми в сім'ї, хвороби і алкоголізм. Виглянь за межі своєї коробочки, Вася.
Інтуїтивно Василь усвідомлював що Галина говорить українською але не міг зрозуміти жодного слова з того що вона сказала, тому мовчки відійшов від дверей, розгублено лупаючи очима.
Adios, cabron! Вигукнула Галина і попростувала на вулицю. Донька плакала а Василь дивився вслід ще досить молодої тещі з гарними сідницями обтягненими подертими джинсами і одягненої в шкіряну жилетку з написом BANDIDOS. На вулиці її чекав Дон Хорхе а з динамімків його Harley лунала пісня AC/DC Highway to hell.


@Василь Кучернюк
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.