Спілкуємось українською!

[Taras_777]

ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА ЗНОВ У СТРОЮ!
ОХОРОНЯТИМЕ
МОРСЬКІ РУБЕЖІ ДЕРЖАВИ!
НОВИЙ КОРВЕТ ВИГОТОВЛЕНО ДЛЯ ВМФ
УКРАЇНИ
ТУРЕЧЧИНОЮ!

[Taras_777]

[Taras_777]

[Taras_777]

Незабаром - це не "не за баром"
Мова завжди була ідентифікатором особистості!!!
Тобі 30? Ти народився у відновленій Незалежній Україні! Ти не знаєш мови? Чомуууу? Хто або що завадило тобі вивчити МОВУ? Ти чиє дитя?
Тобі 40... Ти народився в часі коли уже було право вибору, що не так з МОВОЮ? Ти не обрав мову країни в якій живеш, а язик тих, хто тепер змушує тебе здригатися від вибухів? І для тебе досі це радной язік? Мазохізм важко, але лікується. .
Тобі 50? Ти прожив 50 років в Україні, працював, їв український хліб, дихав українським повітрям і не вивчив мову? Це діагноз, можливо ти зрадник, або потрібна допомога психіатрів???!!!
Тобі 60? Ти ж дожив до цього віку, на цій неймовірній землі. А для чого ти взагалі жив усі роки в Україні, якщо ти не вивчило Мови? І от нарешті будеш отримувати пенсію, як громадянин України?
Тобі 70 +? Ти штокаєш? Це асвабадітєлі, які принципово нас мали в 5 точці? Такі не збираються вчити українську, ми їх дратуємо лишень тому, що ми живі

[Taras_777]

[Taras_777]

1. Йшла сьогодні вранці додому. На дверях під’їзду висіло оголошення:
"Дорогі сусіди! Сьогодні близько 9:20 біля входу загублено 120 гривень. Якщо хтось знайшов – занесіть, будь ласка, в кв. 76 Антоніні Петрівні."
Я піднялася, подзвонила в двері й простягнула гроші. Бабуся у фартушку, щойно побачивши мене, обійняла й заплакала від радості:
— Я пішла по борошно, а, мабуть, біля дверей ключі витягувала й гроші впустила…
Та грошей вона брати не стала! Бо за цей час я вже була шостою (!!), хто приніс їй ті 120 гривень.
І я подумала: люди, які ж ви прекрасні… ❤️
2. Я працюю у кафе. Сьогодні вранці чоловік підійшов до каси й сказав:
— За мною стоїть дівчина. Я її не знаю, але хочу заплатити за її каву. Передайте їй: «Гарного дня!»
Дівчина здивувалася… а потім зробила те саме для наступного покупця. І так п’ять разів поспіль. Ланцюжок добра, що не потребує слів.
3. Я важко хворіла, лежала вдома зовсім сама, не могла навіть піднятися з ліжка й плакала від безпорадності. Моя собака сиділа поруч і дивилася на мене сумними очима. Потім вона пішла й повернулася з великою старою кісткою, яку десь ховала на «чорний день». Кьяра поклала її мені на подушку й підштовхувала носом до обличчя:
"Візьми. Це допомагає." 🐾
4. Знайшла старий телефон покійного чоловіка. Зарядила. А там — нові повідомлення. Донька й досі пише татові: розповідає, як у нас справи, ділиться своїми радощами й тривогами. Мабуть, це теж про любов.
5. На вулиці побачив бабусю — вона продавала одну єдину фіалку в горщику. Стало шкода, тож заплатив удесятеро більше, ніж вона просила. Бабуся зі сльозами сказала:
— Побіжу, куплю дідусеві ковбаси…
А наступного ранку фіалка розквітла.
6. Сьогодні була страшенна гроза. На роботі сказали, що хтось крутиться біля моєї машини. Я вибіг на вулицю — все було, як і залишив. Єдине: хтось закрив пакетом люк на даху, щоб дощ не залив салон.
7. У магазині до мене підійшла маленька дівчинка й попросила:
— Візьми мене на ручки.
Я підняла її, думаючи, що вона загубилася. А малеча просто обняла мене, а потім сказала:
— Хотіла, щоб ти посміхнулась.
І я посміхнулась.
Давайте робити одне одному маленькі приємності.
Від цього світ стає світлішим. А душі — теплішими. 🌿

[Taras_777]

🌊 5 СЕКУНД.
Саме стільки часу вистачає, щоб вода забрала найцінніше.

Я не пишу це, щоб лякати.
Я пишу це, щоб нагадати:
відпочинок із дітьми - це не про “розслабитися”,
це про пильність.

☀️ Сонце, сміх, сок, басейн, море…
А десь поряд - слизька плитка. Глибока вода. Відсутність огорожі.
Дитина не кричить, коли тоне. Вона мовчки зникає.

Навчіть дитину:
– ніколи не підходити до води без дорослого;
– не штовхатися біля басейну;
– не заходити у воду без дозволу;
– не тікати на пляжі - це не гра.

А себе — навчіть не відволікатися.
Жоден телефон не вартий того, що можна втратити за мить.

І ще одне:
👉 Рятувальник - не нянька.
👉 Надувні круги - не гарантія безпеки.
👉 Вода - не прощає “на хвилинку”.

Ми не можемо контролювати все.
Але можемо навчити. Пояснити. І бути поруч.

Бо краще один раз сказати “ні”,
ніж один раз почути крик,
який не забудеш ніколи.

[Taras_777]

🌡️ 4 речі, які я НІКОЛИ не роблю влітку - і тобі не раджу:

1️⃣ Ніколи не стрибаю у воду з розбігу, якщо не бачу дна
80% шийних переломів улітку - це «здавалося, що глибоко».
24-річний хлопець, молодий, здоровий, стрибнув у кар’єр - зламаний шийний хребець, трубка в горлі, ноги паралізовані. Один стрибок - і все життя лежачи.
Не бачиш дна - не стрибай. Ніколи.
2️⃣ Ніколи не п’ю алкоголь на спеці
Спека + алкоголь = ідеальний шторм. Організм зневоднюється, тиск «стрибає», кров стає густішою.
Був пацієнт - «випив пива на пляжі»… Фінал - тепловий удар, набряк мозку, реанімація. Йому було 32.
Алкоголь і спека - це комбо, яке повільно вимикає тебе.
3️⃣ Ніколи не залишаю дітей і тварин у машині. Навіть на 2 хвилини.
Салон авто на сонці - це духовка. +50°C за 5 хвилин.
Ти лише відволікся - і вже витягаєш непритомну дитину.
Ми витягали таких. Інколи встигали. Інколи - ні.
Краще перебдити, ніж не встигнути.
4️⃣ Ніколи не ігнорую слабкість, судоми й нудоту у спеку
Це не просто «перегрівся». Це початок теплового удару. Організм кипить.
Хлопець, 19 років, помер після тренування на сонці - просто бо не зупинився вчасно.
Головний біль, озноб, ломота - це сигнал «СТОП». Спека не прощає.
!!! Щоб прожити довше - не обов’язково бути лікарем. Достатньо бути уважним.
Це врятує життя - тобі і тим, кого ти любиш.

[Taras_777]

🧭 Ви дивуєтеся з їх ненaвисті до нас? Не варто.
Андре Моруа чудово описав цей психологічний момент:
"Мeрзотнuки завжди беруть гору над порядними людьми тому, що вони поводяться з порядними людьми, як із мepзотниками, а порядні люди поводяться з мepзотниками, як із порядними людьми.
Нерозумний не любить розумного, неосвічений – освіченого, невихований – вихованого і т.д.
І все це прикриваючись якою-небудь фразою: "Я людина проста ...", "я не люблю мудрувань", "я прожив своє життя і без цього", "все це від лукавого" і т.д.
А в душі – ненависть, заздрість, почуття власної неповноцінності».
Ви все життя будете зустрічати людей, про яких із подивом скажете: "За що він мене не злюбив? Я ж йому нічого не зробив".
Помиляєтеся! Ви нанесли йому найтяжчу образу: ви – живе заперечення його гнuлої натури".

[Taras_777]

[Taras_777]

🏺 Кам’яна Могила — мовчазна свідок тисячоліть
📍 Запорізька область, поблизу Мелітополя
Серед безкраїх українських степів лежить одна з найзагадковіших археологічних пам’яток Європи — Кам’яна Могила. Це не могила в прямому сенсі, а комплекс печер і гротів на вершині піщано-кам’яного пагорба, де люди залишали свої сліди ще понад 12 тисяч років тому!
🔸 Тут знайдено петрогліфи епохи мезоліту, неоліту, бронзового віку й скіфського часу.
🔸 Кам’яна Могила — священне місце мисливців, кочовиків, жерців, магів.
🔸 Малюнки зображають сцени полювання, ритуали, а також загадкові символи, які досі не розшифровані.
🧬 Археологи вважають, що поселення біля Кам’яної Могили — одне з найдавніших безперервних місць проживання людини на території сучасної України.
📜 У 2006 році Кам’яну Могилу внесено до попереднього списку ЮНЕСКО, як пам’ятку світового значення.

🛡 Політичні й військові діячі, які зробили вирішальний внесок у формування української нації — через політичну діяльність.

Богдан Хмельницький (1595–1657)
• Гетьман, який очолив національно-визвольну війну проти Речі Посполитої (1648–1657).
• Заснував козацьку державу — Гетьманщину, що стала прототипом української автономії.
• Укладенням Зборівської та Березневих статей утвердив незалежність української політичної еліти.

Іван Мазепа (1639–1709)
• Гетьман, який намагався здобути незалежність України від Московії.
• Підтримав Карла XII у Великій Північній війні — символізує прагнення до суверенності.
• Заохочував освіту та культуру — фундував Києво-Могилянську академію, будував церкви в стилі бароко.

Симон Петлюра (1879–1926)
• Голова Директорії УНР, очільник армії в боротьбі за незалежність 1917–1921 років.
• Один із найвідоміших політичних лідерів доби революції.
• Його дипломатична активність (зокрема союз із Пілсудським) продовжила боротьбу за державність.

Степан Бандера (1909–1959)
• Провідник ОУН (революційної), символ опору радянській і нацистській окупаціям.
• Ідеолог збройної боротьби за незалежну Україну.
• Його постать — одна з найконтроверсійніших, але безумовно впливова.

[Taras_777]

Українські військові відтворили відому картину Українського художника, Чугуївського походження - Іллі Репіна (Ріпи) "Запорожці пишуть листа московському царю".Часи змінюються, герої залишаються. Картина Іллі Рєпіна - 1891 ріку / репродукція - 2025 рік

[Taras_777]

Печаль і Жаль!Печаль і Жаль
Співають Сумно в Україні!
Орда Градує синю Даль,-
Донбас уже давно в Руїнах!
Війна іде,хоча й Стоїть
Солдат в окопах і не знає,
Ще скільки буде це Століть,-
Війна з рашистами,- Безкрая…
Печаль і Жаль!Печаль і Жаль
Свічки Повсюди Запалили,-
Убила знов рашистська сталь
Того,Кого Усі Любили!
Герої Захищають Волю!
Герої Нової Доби!
Щоб Діти мали Власну Долю
І не жили під владою Орди!

13 липня 1938 року у Львові народився Мирослав Скорик — митець, без якого неможливо уявити сучасну українську музику.
Його твори звучали і в соборах, і на Майдані, і в кінотеатрах, і на світових сценах.
Але головне — в серцях мільйонів людей.
🧬 Походження: з роду Крушельницької
• Він народився в родині інтелектуалів, яка поєднувала українське коріння, європейську освіту й глибоку любов до культури.
• Його двоюрідною бабусею була Соломія Крушельницька, легендарна оперна співачка. Саме вона помітила абсолютний слух хлопця і порадила віддати його в музичну школу.
❄️ Сибір: дитинство у вигнанні
• У 1947 радянська влада репресувала родину Скориків. Мирославові було лише 9 років.
• Вони опинилися в Анжеро-Судженську (Сибір), де Мирослав вчився музиці у Валентини Канторової — учениці Рахманінова.
• Проте навіть у вигнанні він грав у джаз-бендах, виступав на радіо й перемагав на конкурсах.
🎓 Повернення до Львова і освіта
• Після смерті Сталіна родина повернулась до Львова. Скорик вступив до консерваторії ім. Лисенка, де навчався у Романа Симовича та Станіслава Людкевича.
🔊 “Мелодія”, що стала молитвою
• Написана як частина музики до фільму «Високий перевал», “Мелодія” стала національним реквіємом, що звучала на Майдані, під час прощань із загиблими захисниками, на траурних церемоніях по всьому світу.
• Вона — без слів, але про все.
🎬 Музика до кіно:
• «Тіні забутих предків» — шедевр Сергія Параджанова з музикою Скорика, що створює карпатську магію.
• Також писав до фільмів «Анничка», «Пропала грамота», «Камінний хрест», «Дикі лебеді» — більше 40 кінострічок.
🎻 Концертна і камерна музика:
• Автор 9 концертів для скрипки, фортепіано, віолончелі, кларнета, саксофона, баяна.
• Поєднував джаз, фольклор і модерн, не втрачаючи глибини.
🎭 Опера «Мойсей» (2001):
• Створена за поемою Івана Франка.
• Поставлена у Львівській опері під час візиту Папи Римського Івана Павла II.
• Це не просто опера — алегорія України, яка шукає свій шлях у пустелі історії.
👨‍🏫 Педагог, що виховав нову музику
• Серед його учнів — Євген Станкович, Іван Карабиць, Олександр Козаренко.
• Викладав у Львові, Києві, Австралії.
• Понад 50 років — у постійному діалозі з молоддю, культурою, світом.
🏅 Визнання і нагороди
• Герой України (2008)
• Лауреат Шевченківської премії (1987)
• Орден Ярослава Мудрого
• Почесний доктор мистецтв (Львів, Київ, Сідней)
• Його твори звучали на сценах США, Канади, Ватикану, Японії, Польщі, Австралії.
⚰️ Пам’ять
• Помер 1 червня 2020 року у Києві.
• Похований на Личаківському цвинтарі, поряд з Іваном Франком, Маркіяном Шашкевичем, Соломією Крушельницькою.
• На його похороні звучала «Мелодія» — востаннє у його присутності.
✨ Чому це важливо?
Скорик — не просто композитор.
Це голос України, який не кричить, а звучить — глибоко, щиро, безпомилково.
Коли ми згадуємо його — ми згадуємо себе.
“Я хотів, щоб моя музика була простою і чесною. Але не примітивною. Я хотів, щоб вона говорила з людиною — як людина.”

— Мирослав Скорик

[Taras_777]

🐎 Хто наші предки? Історія українців у глибину тисячоліть
Українці — народ із глибоким корінням, що сягає ще неоліту. На території сучасної України існували одні з найдавніших цивілізацій Європи. Перші землероби тут мешкали ще 7 тисяч років тому — це трипільці, які збудували величезні поселення, мали складну культуру, розвинутий побут і писемність-символіку.
У пізніші епохи нашими предками були скіфи — войовничі вершники степів, які вражали греків і персів своєю силою та свободою. Їхні золоті прикраси — справжні шедеври, що нині вражають музеї світу. Після скіфів — сармати, готи, алани, слов’яни… Кожен народ залишив слід у крові, генетиці, культурі.
Українці — нащадки слов’янських племен, які в IV–VII ст. формувалися на Дніпрі та Карпатах. А вже у IX столітті виникає Київська Русь — держава зі столицею в Києві, де правили Рюриковичі, а хрестила її княгиня Ольга та Володимир Великий. Це — одна з наймогутніших держав Середньовіччя.
Культура, мова й віра українців формувалися на перетині цивілізацій: від степів Скіфії до візантійських впливів, від литовських союзів до козацької свободи. Ми — народ спадкоємців великої, часто знеціненої історії.
🌀 Наші предки — це не тільки минуле. Це код нації, який ми носимо в собі й сьогодні. Цінності, традиції, мова та менталітет, успадковані від попередніх поколінь, продовжують впливати на наше сьогодення та формувати нас як націю.

Жінка — берегиня українського дому
У традиційній українській культурі жінка — це не просто господиня, не лише матір чи дружина. Вона — берегиня: охоронниця родинного тепла, пам’яті, традицій, духовного вогню. Її місія — не лише підтримувати побут, а й зберігати незриму нитку зв’язку поколінь, передавати мовчазну мудрість предків та силу роду.
Українська хата — то її храм. Вона вплітає обереги в вишиті рушники, кладе в хліб заклинання добра, бере на себе турботу про кожного, хто входить до її дому. У давніх віруваннях берегиня захищала оселю від зла, хвороб і негараздів. Це поняття перетекло в образ української жінки — тихої сили, що вміє вистояти, витерпіти, втримати.
У роки воєн, лихоліть і переселень жінка лишалася останньою опорою дому. Вона не тільки берегла — вона відроджувала: сіяла, навчала, лікувала, співала колискові навіть тоді, коли світ довкола руйнувався. Українська жінка стала символом стійкості — не агресивної, а тихої й непохитної, як коріння дуба.
Сьогодні, коли родинні цінності знову набувають ваги, варто згадати: берегиня — це не архаїка, не штамп. Це вшанування ролі жінки як духовного центру українського дому, як тої, що дає лад не лише в хаті, а й у світі довкола себе. І попри зміни часу, у кожній українці живе ця прадавня сила — берегти, любити і тримати небо над головою своїх рідних.

[Taras_777]

Куди цей світ спішить, куди.
Чому так швидко понеділок?
Нема в колодязі води.
Моє купало з сухих гілок.
Горить трава, у річці мул.
Вода крізь пальці витікає.
У небі гул, щоночі гул
І вже три роки не втихає.

Куди корівки? Де вони.
Де ті телички й молочарня.
Де ті, що в пісні, ясени.
Де коні, лемеші, січкарня.
Прогрес поглинув Божу суть
Усього світлого, правдивого.
І вже пташки в небо несуть
Хлопчину юного, безсилого.

І час втрачає щось своє -
Статечне, вільне, споглядальне.
І вже зозуленька кує
Останнє "КУ" твоє прощальне.
О, час, о світе, о, життя,
Де ваші обрії вологі...
Де те безпечне укриття
І перші кроки босоногі.

Щось в пам'яті, щось наяву.
Щось ще потрібно зрозуміти.
Біжить цей час, я ще живу,
Я ще живу і хочу жити.

Галина Потопляк