
Українець, який зупинив дві найнебезпечніші епідемії людства!
Його ім’я майже не згадують у підручниках. Але в Індії його вшановують як національного героя.
Володимир Аронович Хавкін – народився 15 березня 1860 року в Одесі у скромній єврейській родині. Навчався в університеті, де був активним учасником громадських і наукових рухів, що призвело до кількох виключень через політичні вподобання
Однак саме завдяки підтримці відомого академіка Іллі Мечникова зміг повернутися до науки.
У 1888–1889 роках Хавкін емігрував до Швейцарії, а згодом до Парижа, де працював у Пастерівському інституті. Там він уперше розробив вакцину проти холери – не побоявся випробувати її на собі в липні 1892 року
Попри відмови Російської імперії й деяких європейських країн, британський уряд підтримав його, і він здійснив масову вакцинацію в Індії, врятувавши десятки тисяч людей
У 1896–1897 роках Хавкін створив і протичумну вакцину, також протестувавши її на собі. Цей прорив дозволив заснувати лабораторію в Бомбеї (згодом Інститут Хавкіна), де протягом кількох років було випущено мільйони доз вакцин
За свою працю він отримав численні нагороди — серед них орден Індійської імперії від королеви Вікторії та медаль вузу Ліверпуля
Попри це, на батьківщині його іменем нині названі вулиці в Одесі та Бердянську, а в Індії його шанують як «махатму» – «велику душу»