ЧОМУ НАШУ ДЕРЖАВНІСТЬ СТЕРЛИ З ПАМ’ЯТІ?
У IX–X сторіччях Київ став столицею могутньої держави — Русі.
Здавалося б, це і є початок. Офіційна історія стверджує: до того тут були тільки племена. Роз’єднані, дикі, невлаштовані.
Але це — неправда. Або принаймні — неповна правда.
Бо ще за тисячоліття до Київської Русі, на території сучасної України існували держави.
▪ Міста-держави Північного Причорномор’я — VII–V століття до нашої ери.
▪ Боспорське царство — 480 р. до н.е., Крим і Приазов’я.
▪ Понтійське царство — ІІІ–І ст. до н.е., Причорномор’я і Мала Азія.
▪ Імперія Германаріха, держава готів — III–IV століття н.е.
▪ Імперія гунів — від Чорного моря до Рейну, створена у 370-х рр.
▪ Хозарський каганат — VI–X століття. Розгромлений Святославом у 969 р.
І це — держави, не племена. З арміями, законами, династіями, дипломатією.
Та варто нам дійти до скіфів чи антів — і все різко спрощується: “племена”.
Хоча у «царських скіфів» був цар, деспотична централізована влада, власна культура й релігія. Що це, як не ознаки державності?
Сармати. Теж на нашій землі. III ст. до н.е. – III ст. н.е.
У легенді про сарматську царицю Амагу прямо згадується, що її чоловік — цар, який занехаяв державні справи через зловживання медом.
Якщо у народу були “державні справи”, то, мабуть, вони були таки державою, а не просто кочовим племенем.
Чому тоді скіфів і сарматів сучасна наука раптом “знижує в ранзі”? Чому їхню державність не визнають?
Чому слов’янські союзи на території України — полян, древлян, сіверян, тиверців, уличів, білих хорватів — у IX–X століттях називають племенами, хоча це вже був час утворення справжніх державних структур?
Чому про союзи племен на заході Європи (франки, сакси, бургунди) говорять: «прадержави», а про нас — «племена»?
Чому вважається, що історія державності на українських землях почалася тільки з приходом варягів?
Відповідь не складна. Але болюча.
Бо нам цілеспрямовано стерли історію державності.
Сказали: до варягів нічого не було. До християнства — темрява, хаос.
Бо якщо в нас не було державності, значить — ми не були народом. Значить — нас можна було колонізувати, асимілювати, «захищати».
І так, згодом, нас почали “захищати” то Литва, то Польща, то Москва…
Але ж навіть у XIX столітті в «Історії Русів» наводиться грамота Казимира III Великого від 17 березня 1339 року, де русини названі нащадками сарматів, і поляки — їхніми братами по крові. Бо обидва народи — сарматського походження.
Тобто навіть поляки визнавали, що руський народ має глибоке історичне коріння — аж до сарматських часів.
Але в сучасній історіографії все це стерто. Знецінено.
Не через випадок — а через ідеологію.
І тут виникає головне питання:
Чому саме індоєвропейські народи, які є очевидними предками русів-українців, позбавлені в офіційній історії ознак державності?
Хто і навіщо це зробив?
І, головне —
Чи не час нам повернути свою історію?
Анатолій Герасимчук,
автор книг «Від Русі до України. Відновлення історії», «Чий Крим. Війни в степах України».
Начало
Вход
Регистрация