Готуєшся до Пасхи, не прийду,
Не повернуся, рідна, вже до тебе.
У небі я зустрів свою весну,
І рідний дім для мене тепер - небо.
Я знаю, важко, тільки ти не плач,
Не треба, мамо, тут таких багато.
За все, рідненька, ти мене пробач,
Я з побратимами тут вже зустріну свято.
На тебе тихо, мамо, подивлюсь,
Ти, певно, погляд на собі відчуєш.
До тебе, рідна, в сні я доторкнусь,
Скажу "Тримайся". Вірю, що почуєш.
Та що ж поробиш, мамо, як війна,
Ні, не хотів я, рідна, помирати.
Я лиш хотів, щоб вільно ти жила,
От і пішов Вітчизну захищати.
То, як ти сядеш за святковий стіл,
Запалиш Свічку, помолися Богу
За всіх померлих, за живих отих,
Що наближають нашу Перемогу.
Марина Лавришин
Начало
Вход
Регистрация