💔 Мамин шлях - це чекання.
Вона чекає від тієї миті, як дізнається про тебе.
Чекає, поки ти з’явишся на світ.
Чекає під дверима школи.
Чекає пізно ввечері, коли тебе немає вдома.
Чекає дзвінка, коли ти далеко.
Чекає, що згадаєш - бодай на мить.
Вона завжди чекає.
З любов’ю. З тривогою.
Іноді - з легким смутком, який зникає в ту ж мить,
як тільки побачить твої очі.
Бо мама не тримає зла.
Мама просто хоче бути спокійною -
знати, що з тобою все гаразд.
🕊 Не змушуй її чекати марно.
Зайди. Напиши.
Обійми її - не тоді, коли маєш час,
а тоді, коли вона цього потребує.
Її руки втомлюються.
Її голос стає тихішим.
Але її серце - все таке ж.
Тепле. Безумовне. Твій дім.
👩🦳 Люби маму, поки можеш.
Бо іншої такої - більше не буде.
Ніколи.