Автор Тема: Спілкуємось українською!  (Прочитано 72421 раз)

0 Пользователей и 2 Гостей просматривают эту тему.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5604
  • -> Вас поблагодарили: 21838
  • Сообщений: 5283
  • Респект: +1018/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #915 : 11 Июнь 2025, 20:00:38 »

Якось мишка побачила, що господар ферми поставив мишоловку. Вона кинулася попередити курку, вівцю й корову. Але всі лише знизували плечима:
- Мишоловка - то твої проблеми, до нас вона жодного стосунку не має.
Згодом у пастку втрапила змія - і вкусила дружину фермера. Щоб вилікувати її, зварили курячий бульйон. Коли ж родичі приїхали провідати хвору, зарізали вівцю - всіх треба було нагодувати. А коли жінка померла, на поминальний обід пішла корова.
І мишка весь цей час спостерігала з отвору в стіні, думаючи про ті речі, які, здавалося б, її не стосуються.
Мораль:
Те, що сьогодні не торкається тебе - завтра може розтрощити твій світ.
Не ігноруй чужу біду, бо вона вже на шляху до твого дому.








Планувалося, що собаки змагатимуться з гепардом - аби з’ясувати, хто швидший.
Але коли почалася гонка, гепард навіть не зрушив з місця.
Здивовані глядачі звернулися до координатора:
- Що сталося? Чому він не біжить?
І той відповів, показавши на це фото:
“Іноді спроба довести, що ти кращий - це вже приниження.”
Не потрібно опускатися до рівня інших, щоб вони зрозуміли твою силу.
Думай глибоко.
Зберігай енергію для того, що справді гідне тебе.
Гепард використовує свою швидкість для полювання,
а не для того, щоб доводити собакам свою перевагу.
Не витрачай своє життя на те, щоб доводити власну цінність.
Ти вже нею є
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5604
  • -> Вас поблагодарили: 21838
  • Сообщений: 5283
  • Респект: +1018/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Спілкуємось українською!
« Ответ #916 : Сегодня в 11:24:49 »
Україна — це не точка на карті. Це серце, яке бʼється, навіть коли болить.


Кажуть, у кожної землі — своя пісня.
Україна співає не словами — а тишею.
У шелесті колосся.
У сльозі мами, яка чекає листа.
У дитячому питанні: «А коли тато повернеться?»


Ця земля пережила багато:
її хотіли стерти, зламати, змусити мовчати.
Але вона щоразу вставала. І співала далі.


Бо Україна — це ми.
Це бабуся, яка пече хліб для волонтерів.
Це хлопець, що навчився плести сітки,
бо хоче бути корисним.
Це лікар, який ночує в лікарні,
бо комусь треба рятувати життя.


Це нескорена мова.
Це пісня під обстрілами.
Це воля — вперта, як коріння в сухій землі.


Її не можна перемогти.
Бо Україна — це кожен із нас.
І поки бʼється наше серце —
вона жива.

❤️Отож
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.