Поздравляем!!! сегодня праздник У .....

[Taras_777]

[Taras_777]

12 вересня відзначають Всесвітній день надання першої медичної допомоги. Його започаткували у 2000 році за ініціативи національних організацій, які входять до Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Цей день присвячений навичкам, які можуть допомогти врятувати життя людини ще до приїзду медиків.

Всесвітній день надання першої медичної допомоги започаткували у 2000 році. Ініціаторами його проведення виступили національні організації — члени Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Відтоді цей день щороку присвячують популяризації першої допомоги та навчанню людей простих дій, які можуть знадобитися у надзвичайній ситуації. Дата свята не є сталою. Його проводять у другу суботу вересня, тому щороку число змінюється. Наприклад, у 2023 році друга субота вересня припала саме на 9 вересня, тому українські календарі та новинні видання відзначали День першої допомоги саме цього дня.
Головна ідея свята — навчити якомога більше людей не розгублюватися, якщо поруч хтось отримав травму або раптово втратив свідомість. У перші хвилини після нещасного випадку поруч із постраждалим часто немає лікаря. Допомогу може надавати звичайна людина, яка опинилася поблизу. Саме тому організації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця проводять навчання не тільки для медиків. До таких програм залучають школярів, студентів, працівників підприємств, волонтерів та інших людей. Завдання просте — дати людині базові знання, які допоможуть правильно діяти до приїзду професійної допомоги.
Чому перша допомога може врятувати життя
Надзвичайна ситуація може статися практично будь-де. Людина може потрапити в ДТП, сильно порізатися, отримати опік, втратити свідомість або раптово перестати нормально дихати. У таких випадках важливими можуть бути буквально перші хвилини. Перша допомога потрібна для того, щоб підтримати постраждалого до приїзду медиків. Це не заміна лікування і не спроба самостійно виконати роботу лікаря. Йдеться про прості дії, які допомагають зберегти життя, зменшити біль і не допустити погіршення стану людини.
Одне з найважливіших умінь — правильно оцінити ситуацію. Перед тим як допомагати іншій людині, потрібно переконатися, що місце події безпечне. Інакше той, хто намагається врятувати постраждалого, сам може опинитися в небезпеці. Після цього потрібно оцінити стан людини та викликати екстрену допомогу. Якщо ситуація дозволяє, можна починати надавати необхідну допомогу відповідно до своїх знань і навичок.
Чого навчають на заняттях
Програми з першої допомоги можуть відрізнятися залежно від організації та рівня підготовки. Але зазвичай людей навчають діяти у найпоширеніших критичних ситуаціях. Окремий блок присвячений кровотечам. Людина повинна вміти розпізнати небезпечну кровотечу та правильно діяти до приїзду медиків. Це особливо важливо після ДТП, падінь, виробничих травм та інших серйозних нещасних випадків.
Ще одна важлива навичка — серцево-легенева реанімація. На практичних заняттях її зазвичай відпрацьовують на спеціальних манекенах. Так учасники можуть не просто почути теорію, а власноруч спробувати виконати необхідні дії. Також людей можуть навчати допомагати при втраті свідомості, удушенні, опіках, травмах та інших небезпечних станах. Окремо пояснюють, як правильно викликати екстрені служби та яку інформацію потрібно повідомити диспетчеру.
Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця зазначає, що щороку її мережа разом із національними товариствами проводить інформаційні заходи, пов'язані з першою допомогою, для понад 50 мільйонів людей.
Як відзначають цей день
Всесвітній день першої допомоги насамперед є днем навчання, тренувань та практики. У різних країнах організовують відкриті заняття, лекції, демонстрації та майстер-класи. Волонтери й інструктори Червоного Хреста можуть показувати, як правильно діяти при кровотечі, втраті свідомості або зупинці серця. Людям дають можливість потренуватися на манекенах та поставити запитання фахівцям.
До таких заходів часто залучають дітей та підлітків. Їх навчають не складної медицини, а базових речей — як покликати допомогу, як поводитися біля постраждалого та чого робити не можна. В Україні подібні заходи також проводилися у різних містах. Наприклад, у Києві до Дня першої допомоги організовували майстер-класи із серцево-легеневої реанімації для дорослих і дітей, навчання допомоги при втраті свідомості та кровотечах. Учасникам також розповідали про вміст домашньої аптечки.
В інших випадках навчання проводять у школах, університетах, на підприємствах та в громадських просторах. Формат може бути різним, але мета одна — щоб люди не боялися допомагати та знали, з чого почати.
Перша допомога під час ДТП та інших аварій
Окрема увага під час навчань приділяється дорожньо-транспортним пригодам. Після аварії людина може отримати серйозні травми, а медики не завжди можуть опинитися на місці одразу. У такій ситуації важливо спочатку подбати про власну безпеку. Не можна бездумно вибігати на дорогу, підходити до автомобіля, який може загорітися, або наражати себе на іншу небезпеку.
Якщо місце події безпечне, потрібно викликати екстрені служби та повідомити диспетчеру, де сталася аварія, скільки людей постраждало і що саме з ними відбувається. Далі варто діяти відповідно до інструкцій диспетчера та власних навичок. У 2017 році під час заходів до Всесвітнього дня першої допомоги у Києві, зокрема, проводили майстер-класи з допомоги при ДТП за участю мотоцикліста. Учасникам показували, як діяти при кровотечі, втраті свідомості та інших небезпечних ситуаціях.
Чому важливо навчатися заздалегідь
Багато людей думають про першу допомогу тільки після того, як стають свідками нещасного випадку. Проблема в тому, що в реальній критичній ситуації страх і паніка можуть завадити згадати навіть те, що людина колись читала в інтернеті. Саме тому фахівці радять не обмежуватися теорією. Практичне заняття допомагає зрозуміти, як правильно виконувати ті чи інші дії та як поводитися під тиском.
Особливо важливо періодично оновлювати знання. Рекомендації з першої допомоги можуть змінюватися відповідно до нових медичних даних, а людина без практики може просто забути правильний алгоритм. Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця регулярно оновлює міжнародні рекомендації з першої допомоги, реанімації та навчання. Оновлені рекомендації також були опубліковані у 2026 році.
Цікаві факти про першу допомогу
День першої допомоги проводять із 2000 року. Його започаткували саме національні організації — члени Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
Дата свята змінюється щороку. Всесвітній день першої допомоги припадає на другу суботу вересня. Тому 9 вересня він відзначався у 2023 році, а в інші роки дата може бути іншою.
До навчання залучають дітей. У різних країнах школярів навчають базових навичок першої допомоги та безпечної поведінки. IFRC наводить приклади програм, у яких діти вчаться надавати допомогу та діяти під час надзвичайних ситуацій.
Навчання проходять мільйони людей. За даними IFRC, інформаційні та просвітницькі заходи з першої допомоги щороку охоплюють понад 50 мільйонів людей.
Перша допомога потрібна не тільки медикам. Її можуть надавати люди без медичної освіти, якщо вони мають відповідні базові навички та діють у межах своїх можливостей.
Що можна зробити у День першої допомоги
 Ця дата припадає на другу суботу вересня, можна не просто прочитати про першу допомогу, а й перевірити власні знання. Наприклад, знайти навчальний курс або практичне заняття у своєму місті.
Що можна зробити у День першої допомоги
Корисно також перевірити домашню аптечку. Варто знати, де лежать необхідні засоби та чи все потрібне є під рукою. Ще одна проста річ — заздалегідь дізнатися, як правильно викликати екстрену допомогу та яку інформацію потрібно повідомити диспетчеру. Але головне — не намагатися робити те, чого ви не вмієте. Перша допомога має бути безпечною і для постраждалого, і для людини, яка її надає.
Головна мета Дня першої допомоги
Всесвітній день надання першої медичної допомоги нагадує, що врятувати людину іноді може не тільки лікар. У перші хвилини після нещасного випадку поруч може опинитися звичайний перехожий, родич, колега, учитель або водій.
Головна мета Дня першої допомоги
Саме від їхніх дій може залежати, чи дочекається постраждалий професійної допомоги у стабільному стані. Тому знання першої допомоги — це не просто корисна навичка для окремої професії. Це знання, яке може знадобитися будь-кому. І саме тому щороку у вересні Червоний Хрест і Червоний Півмісяць привертають увагу до цієї теми в усьому світі.

[Taras_777]

Щороку 26 вересня світ відзначає Європейський день мов – свято багатства культурної спадщини, цінності кожного слова та важливості безперервного пізнання. Для нас, українців, ця дата – не просто пункт у календарі, а важливий вектор розвитку, адже мова є справжнім мостом до науки, міжнародної співпраці та професійного успіху.
Здобувачі освіти нашого коледжу ще зі шкільної лави активно опановують англійську та німецьку мови, відкриваючи для себе нові горизонти, доступ до сучасних освітніх ресурсів та перспективи міжнародних проєктів.
Цікаво, що під час навчання студенти нерідко роблять для себе приємні відкриття: між українською та європейськими мовами набагато більше спільного, ніж здається! Завдяки спільному індоєвропейському корінню та багатовіковим культурним контактам чимало слів звучать майже однаково. Наприклад, із німецькою мовою нас об’єднують такі знайомі слова, як бухгалтер – der Buchhalter (людина, яка веде облік), масштаб – der Maßstab (розмір, співвідношення), спорт – der Sport, ландшафт – die Landschaft (краєвид), дах – das Dach (дах, покрівля), цукор – der Zucker, шухляда – die Schublade, бутерброд – das Butterbrot (хліб з маслом), рюкзак – der Rucksack (наплічник), краватка – die Krawatte, фарба – die Farbe, майстер – der Meister. А з англійською нас єднають: комп’ютер – computer, телефон – telephone, інтернет – internet, принтер – printer, скан – scan, автобус – bus, таксі – taxi, сестра – sister, брат – brother, ніч – night, сонце – sun, вода – water.
Сьогодні українське слово лунає на світових майданчиках як символ стійкості, свободи та самобутності, і знання іноземних мов допомагає нашим студентам впевнено репрезентувати Україну у світі, будувати міцні партнерські зв’язки та ставати конкурентоспроможними фахівцями.
Підтвердженням цього є участь наших викладачів і студентів у міжнародних конференціях та конкурсах міжнародного рівня. До прикладу, за підсумками сезону Економічної Олімпіади 2025-2026 викладачку ВСП «Аграрно-економічний фаховий коледж ПДАУ» Вікторію Рудик відзначено міжнародною нагородою Teacher of the Year («Вчитель року»), а студент Арсеній Стеценко здобув третє місце на «GENIUS Olympiad 2026» (наставник – Оксана Орихівська).
Щиро вітаємо всіх, хто плекає рідне слово й відкриває для себе нові мови! Надихайтеся новими відкриттями, вдосконалюйте свої навички та пам’ятайте: кожна нова мова робить нас багатшими, відкриваючи ще один поверх у будинку нашої світоглядної свободи.

Вивчаймо, шануймо та примножуймо мовне багатство разом!

[Taras_777]

29 ВЕРЕСНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ СЕРЦЯ

Цей день відзначають за ініціативою Всесвітньої федерації серця та підтримкою Всесвітньої організації охорони здоров’я з 2000 року.
Серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності в світі. З 17 млн смертей від неінфекційних захворювань у віці до 70 років 82% припадають на країни з низьким та середнім рівнем доходу, 37% із них становлять серцево-судинні захворювання.
Багатьох цих захворювань можна уникнути завдяки змінам у поведінці чи звичках.
Основні фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань це:
підвищений артеріальний тиск;
підвищений рівень холестерину, цукру в крові;
надмірна вага;
гіподинамія;
тютюнопаління;
вживання алкоголю;
стреси.
Інші фактори, що впливають на ризик розвитку серцево-судинних захворювань:
вік – серцево-судинні захворювання найчастіше зустрічаються у людей старше 50 років, ризик їх розвитку збільшується з віком;
стать – у чоловіків більше шансів захворіти в ранньому віці, ніж у жінок;
надмірне вживання алкоголю.
Серцево-судинні захворювання можна попередити за допомогою профілактики — здорового способу життя та своєчасного звернення до лікаря.

Пам’ятайте, що хвороби краще попереджати, аніж лікувати. Бережіть серце!

[Taras_777]

2 жовтня 2026 року відзначають Всесвітній день усмішки — неофіційне свято, яке щороку припадає на першу п’ятницю жовтня. Його започаткував американський художник Харві Болл, який у 1963 році створив той самий жовтий смайлик із усміхненим обличчям. Ідея свята проста: зробити добру справу, подарувати комусь усмішку та хоча б на один день нагадати про силу звичайної людської доброти.
Всесвітній день усмішки не має постійної дати. Його відзначають у першу п’ятницю жовтня, тому щороку число змінюється. У 2026 році свято припадає на 2 жовтня, а в наступні роки дата буде іншою. П’ятницю для цього дня обрали невипадково. Вона сама по собі асоціюється з гарним настроєм, адже попереду вихідні. А початок жовтня для багатьох людей уже означає коротші дні, холоднішу погоду та завершення теплого сезону. Тож ідея свята полягає в тому, щоб додати трохи позитиву саме в цей період.
День усмішки не є державним або офіційним міжнародним святом. Він не дає додаткового вихідного і не має обов’язкової програми. Це радше символічний день, який пропонує людям зробити щось добре для інших. У 2026 році він припадає на п’ятницю, 2 жовтня. Тому цього дня можна побачити більше тематичних публікацій у соцмережах, привітань, фотографій зі смайликами та різних благодійних ініціатив.
Як з’явився Всесвітній день усмішки
Історія свята безпосередньо пов’язана з Харві Боллом — американським художником і рекламним дизайнером із міста Вустер у штаті Массачусетс. Саме його вважають автором тієї версії смайлика, яку сьогодні знає практично весь світ. Болл створив жовте кругле обличчя з двома очима та простою чорною усмішкою у 1963 році. До художника звернулася страхова компанія State Mutual Life Assurance Company. Після об’єднання з іншою компанією серед працівників виникли проблеми з настроєм і моральним духом. Керівництво хотіло придумати простий символ, який допоміг би створити доброзичливішу атмосферу. Боллу запропонували зробити невеликий малюнок для внутрішньої кампанії компанії.
Спочатку ніхто не міг передбачити, наскільки популярним стане цей простий малюнок. Значки швидко сподобалися людям, а попит на них зростав. Згодом смайлик вийшов далеко за межі страхової компанії та почав з’являтися на одязі, чашках, листівках, плакатах та іншій продукції. Так простий малюнок, який створювали для підняття настрою працівників, перетворився на один із найвідоміших символів позитивних емоцій у світі.
Чому Харві Болл створив День усмішки
Минуло понад три десятиліття після появи смайлика, і Харві Болл вирішив створити ще одну пов’язану з ним традицію. У 1999 році він започаткував World Smile Day — Всесвітній день усмішки. Його ідея полягала в тому, щоб повернути смайлику первісний зміст — доброзичливість, гарний настрій і прості добрі вчинки. Болл запропонував проводити свято щороку в першу п’ятницю жовтня. Для нього це мав бути не день реклами чи покупок із зображенням смайлика. Навпаки, головна увага мала бути на людях та їхніх вчинках.
Чому Харві Болл створив День усмішки
Гаслом свята стало: «Do an act of kindness. Help one person smile», що українською можна передати як «Зроби добру справу. Допоможи одній людині усміхнутися». Саме ця фраза й сьогодні залишається головною ідеєю Всесвітнього дня усмішки. Перше святкування відбулося у 1999 році у Вустері, рідному місті Харві Болла. Цього ж року в США випустили пам’ятну поштову марку зі смайликом, а представник Поштової служби США брав участь у заходах у Вустері.
Харві Болл помер у 2001 році. Після його смерті була створена Harvey Ball World Smile Foundation, яка продовжує підтримувати його ідею та проводити заходи, пов’язані з Днем усмішки. Фонд наголошує на невеликих благодійних ініціативах і добрих справах, які можуть зробити життя інших людей трохи кращим.
Як народився знаменитий смайлик
Історія самого смайлика почалася не зі свят і не з інтернету. У 1963 році компанії потрібен був простий символ для внутрішньої кампанії. Працівники переживали через зміни після об’єднання компаній, тому керівництво хотіло трохи покращити атмосферу в колективі. Харві Болл вирішив не вигадувати нічого складного. Він намалював яскраве жовте коло, додав два очі та усмішку. Простота стала головною силою малюнка. Його можна було легко впізнати навіть здалеку, а для розуміння символу не потрібні були слова.
Як народився знаменитий смайлик
За історією фонду, компанія спочатку замовила лише невелику кількість значків. Але вони швидко стали популярними, тому їх почали виготовляти значно більше. Згодом смайлик з’явився на численних товарах і став частиною масової культури. Цікаво, що сам Болл не отримував великих грошей від подальшої популярності свого малюнка. За створення символу він отримав лише 45 доларів. Він також не намагався перетворити оригінальний дизайн на власну величезну комерційну
Саме тому історія смайлика часто привертає увагу. Людина створила малюнок за кілька хвилин, отримала за нього невелику одноразову винагороду, а через роки цей символ став відомим у всьому світі.
Смайлик став частиною масової культури
Після появи оригінального малюнка смайлик почав дуже швидко поширюватися. Його друкували на значках, чашках, футболках, наклейках, листівках та інших речах. Особливо сильно популярність символу зросла на початку 1970-х років. У 1972 році французький журналіст Франклін Лауфрані використав смайлик у газеті France-Soir. Він започаткував акцію «Знайдіть час посміхнутися», а символом цієї ініціативи став саме усміхнений жовтий знак. За допомогою смайлика в газеті позначали позитивні новини.
Смайлик став частиною масової культури
Поступово зображення стало відомим далеко за межами США. Його використовували в рекламі, на товарах і в різних благодійних кампаніях. Смайлик почав асоціюватися з радістю, дружелюбністю та хорошими новинами. Пізніше цей образ прийшов і в цифрове спілкування. Текстові смайлики на кшталт :-) стали способом передати емоцію там, де людина не бачить співрозмовника. А вже з розвитком смартфонів і соцмереж з’явилися сучасні емодзі. Сьогодні жовте усміхнене обличчя легко впізнають навіть без пояснення. Воно стало своєрідною універсальною мовою позитивної емоції.
Чому люди усміхаються
Усмішка — це не просто рух м’язів обличчя. Вона також виконує важливу соціальну функцію. Дослідження показують, що різні типи усмішки можуть передавати різні сигнали: радість, доброзичливість, бажання встановити контакт або навіть зовсім інші емоції. Тобто значення усмішки залежить від ситуації та від того, як саме людина усміхається. Усмішка може допомагати людям відчувати більшу близькість одне до одного. Позитивні вирази обличчя часто сприймаються як запрошення до спілкування. Саме тому усмішка може бути важливою під час знайомства, розмови, роботи з клієнтами або просто дружньої зустрічі.
Науковці також вивчають зв’язок між усмішкою та реакцією організму на стрес. В одному з експериментів учасники, які зберігали позитивний вираз обличчя під час стресової ситуації, мали швидше відновлення частоти серцевих скорочень після стресу, ніж учасники з нейтральним виразом. Це не означає, що сама усмішка лікує стрес або хвороби, але дослідження показують, що позитивна міміка може впливати на реакцію організму.
Окремий огляд наукових робіт також описує можливий зв’язок усмішки з позитивними емоціями, соціальними стосунками та відновленням після стресу. Водночас автори наголошують, що дослідження цього питання ще тривають і робити з усмішки універсальний «лікарський засіб» не варто. Тобто фраза про те, що «усміхатися корисно», має певне наукове підґрунтя, але її не слід перебільшувати. Усмішка не гарантує довголіття і не може замінити лікування чи психологічну допомогу. Її користь радше пов’язана з настроєм, спілкуванням та реакцією на окремі стресові ситуації.
Не кожна усмішка означає радість
Цікавий факт полягає в тому, що люди усміхаються не лише тоді, коли їм весело. Усмішка може бути способом показати дружелюбність, налагодити контакт або відреагувати на поведінку іншої людини. У деяких ситуаціях людина може усміхатися через хвилювання або навіть почуватися незручно. Науковці виділяють різні соціальні функції усмішки. Наприклад, одна може показувати радість і схвалення, інша — допомагати підтримувати контакт, а третя може сприйматися як сигнал домінування. Тому проста порада «просто усміхайся» не завжди доречна. Важливо враховувати контекст і почуття самої людини.
Дослідження, проведене за участю студентів-чоловіків, показало, що різні типи усмішок співрозмовника можуть по-різному впливати на реакцію організму на соціальний стрес. Доброзичливі усмішки могли пом’якшувати реакцію на стрес, тоді як усмішка, яка сприймалася як прояв зверхності, мала протилежний ефект. Тому День усмішки не варто розуміти як заклик постійно ходити з натягнутою посмішкою. Його ідея зовсім в іншому. Йдеться про доброзичливість, підтримку та бажання зробити комусь приємно.
Як відзначають Всесвітній день усмішки
Оскільки це неофіційне свято, єдиних правил його проведення немає. Люди самі обирають, як долучитися. Найпростіший варіант — просто зробити для когось щось хороше. Можна пригостити колегу кавою, написати другові, з яким давно не спілкувалися, допомогти літній людині з покупками або підтримати того, кому зараз складно. Саме такі маленькі вчинки найбільше відповідають ідеї Харві Болла.
У школах і дитячих центрах цього дня можуть проводити тематичні заходи. Діти малюють смайлики, роблять листівки, фотографуються з жовтими символами та придумують добрі справи. Деякі організації влаштовують благодійні акції або збирають кошти на допомогу дітям. У соціальних мережах люди публікують фотографії з усмішками та використовують тематичні хештеги. Можна також просто поділитися позитивною історією або написати кілька теплих слів людині, яка цього потребує.
Головне — не перетворювати свято лише на фотографії зі смайликами. За задумом його творця, усмішка мала бути наслідком доброго вчинку, а не просто картинкою в календарі. Саме тому головним девізом залишаються слова: «Зроби добру справу. Допоможи одній людині усміхнутися».
Цікаві факти про День усмішки
Перший Всесвітній день усмішки відбувся 1 жовтня 1999 року у Вустері, де Харві Болл створив свій знаменитий символ. Саме там почалася історія нового свята. Надалі дату закріпили за першою п’ятницею жовтня.
Сам смайлик з’явився на 36 років раніше, ніж День усмішки. Болл створив його у 1963 році, а свято започаткував лише у 1999-му. Тобто між двома важливими подіями в історії символу минуло більше трьох десятиліть.
Ще один цікавий факт — за створення знаменитого смайлика Болл отримав лише 45 доларів. Він не заробив мільйони на подальшій популярності свого малюнка. Саме тому його історію часто згадують як приклад того, як проста ідея може стати набагато більшою за початковий задум.
Оригінальний смайлик був зовсім простим. Жовте коло, два очі та усмішка — ось і весь дизайн. Але саме ця простота допомогла йому стати зрозумілим для людей у різних країнах.
Ще одна цікава деталь — сам Харві Болл хотів, щоб День усмішки був пов’язаний не з комерцією, а з добрими справами. Тому його гасло говорить не про подарунки чи покупки, а про конкретний вчинок, який може змусити іншу людину усміхнутися.
Чому День усмішки залишається актуальним
Ідея Харві Болла з’явилася понад 25 років тому, але сама вона не втратила сенсу. Люди так само спілкуються, хвилюються, втомлюються та переживають складні періоди. Іноді проста доброзичливість справді може зробити спілкування легшим. Усмішка не вирішує всіх проблем. Вона не замінює допомогу, лікування чи серйозну розмову. Але вона може бути маленьким сигналом: «Я бачу тебе», «Я до тебе доброзичливо ставлюся», «Я поруч».

[Taras_777]

3 жовтня - Всесвітній день грибників — неофіційне свято, присвячене любителям «тихого полювання». Гриби — це не лише смачний продукт, а й важлива частина екосистеми: вони розкладають органіку, живлять дерева та створюють симбіоз із корінням рослин. В Україні грибний сезон триває з весни до пізньої осені, і цей день закликає збирати гриби відповідально — впевнено розрізняти їстівні види, не руйнувати грибниці та дотримуватися правил безпеки.

[Taras_777]

8 жовтня в Америці Національний день вареників!

Ви які вареники любите: порскані чи плесканні?
Плескані - це коли палянички розплескують до стегна, а порскані - це коли газдиня набирає заправку до рота і порскає на вареники.
Не лякайтеся, теперішні газдині так не роблять.
Моя баба Юстина справедливо вважала, що неділя без пирогів - не неділя (для тих хто не знає: назва вареники – є загальноукраїнською, а пироги – західноукраїнською, галицькою). І ліпила одразу декілька різновидів, щоб задовільнити усіх гурманів у родині: з барабольми (до картоплі вона додавала смажену цибульку, часом перемелені шкварки, солила і перчила до смаку), з квашеною капустою з грибами (для діда, тата і вуйка Стаха), з коров"ячим сиром, в який "вбивала" яйце, троха підсолювала й додавала зеленого кропу (сестра обожнювала їх), та солодкі з будь-якими ягодами (ці я могла поїдати доти, доки як п'явка з повним черевом не відвалювалась від столу).
Пирогів ліпили стільки, що залишалось ще на другий день. Тоді іх підсмажували - такі пироги були хрумкими, із золотистою скоринкою і неймовірно смачними.
Баба замішувала тісто холодною водою (щоб не всихало і легше було ліпити). Від грудки тіста вона відщипувала шматочки, розминала-розплескувала їх в долонях, клала малою лижкою начинку і зліплювала. Мама ж у свою чергу для варениць використовувала качалку (або мене разом з качалкою).
Несолодкі пироги баба подавала щедро поливши шкварками з цибулькою, до тих, що з барабольми та сиром, робила мачінку (до смаженоі цибульки на пательні додати сметану, яку злегка "підбити" мукою, аби не була дуже густа), а солодкі - із солодкою сметанкою або просто притрусивши цукром.
Мама робила мачанку так: сало нарізала кубиками, обсмажувала на пательні, додавала дрібно нарізану кубиками цибулю, обсмажувала до золотистого кольору, а в кінці додавала сметану, трішки солила і перчила. Як був зелений кріп, то додавала і його.
Коли різали пацє на свєта, баба навіть робила делікатесні пироги з лівером.
Най жиють вареники, пироги і мачанки!
Дякуємо нашим бабусям і мамам, що навчили нас смачно готувати!
Знайдіть «свої» вареники і насолоджуйтесь на здоров"я!

[Taras_777]

Міжнародний день дівчат відзначають 11 жовтня: історія та мета свята. 11 жовтня ООН привертає увагу до прав і викликів дівчат. Серед проблем — ранні шлюби, насильство, дискримінація та цифрова нерівність.

Щороку 11 жовтня світова спільнота відзначає Міжнародний день дівчат. Цю дату було встановлено Організацією Об’єднаних Націй, аби привернути увагу суспільства до унікальних викликів, дискримінації та порушень прав, з якими щодня стикаються дівчата по всьому світу. Міжнародний день дівчат — це нагадування про те, що кожна дівчина, незалежно від місця народження, кольору шкіри чи статків родини, має право на безпечне дитинство, освіту та свободу вибору, пише УНН.
Історія виникнення та мета свята
Офіційна історія цього дня розпочалася у 2011 році, коли Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, оголосивши 11 жовтня Міжнародним днем дівчат. Уперше його відзначили у 2012 році. Проте передумови створення цієї дати формувалися десятиліттями. Ще у 1995 році на Четвертій всесвітній конференції з становища жінок у Пекіні країни-учасниці одностайно ухвалили Пекінську декларацію та Платформу дій — найпрогресивніший документ для захисту прав жінок та дівчат. Пекінська платформа стала першою міжнародною угодою, яка окремо виділила права дівчинки як окремий напрямок захисту та розвитку.
Головна мета свята це захист базових прав, забезпечення доступу до якісної освіти: охорони здоров’я та повноцінного харчування, боротьба із насильством: протидія раннім шлюбам, гендерно обумовленому насильству, дискримінації та торгівлі людьми, розширення можливостей: створення умов для розвитку лідерських якостей, участі в ухваленні рішень та побудови успішної кар’єри у будь-якій сфері.