З Різдвом Христовим, дорогий Солдате...
Чи не згубився в полі лік календаря?
Свистять ворожі кулі і гудуть гармати...
А в небі України сходить зіронька Христа...
Чи видно сяйво з темряви окопів?
Чи чути вістку благодатну на весь світ?
Тремтить у грудях найтепліший спогад -
В такі свята не тіло, а душа болить...
Бракує затишку сімейного й родини..
Жевріє спогад, мов маленький смолоскип...
Життя щомить стає тонкіше волосини...
Різдво не має запаху з долонь війни...
Багато смутку принесе святвечір...
Багато втрачених і стомлених надій...
З Різдвом, Солдате, дякую за Твої плечі -
На них тримається увесь великий світ...
Софія Федина-Прилуцька
Начало
Вход
Регистрация