Українські свята

[Taras_777]

Козацтву бути
Шануємося браття, бо ми цього варті

Шануємося браття, бо ми цього варті! Дані та згадки про українське козацтво з минулих літописів говорять про те, що це не просто якесь войовниче об’єднання, офіційно зареєстроване на землях українських з незапам’ятних часів, це і військове мистецтво і суспільний устрій. Його роль в історії України одна з ключових, т.к. з цим явищем зв’язується в історії України і культурна традиція, і господарська діяльність, звичаї та побут, судочинство і духовні цінності та.ін. Одним з численних моментів, підтверджуючих все це згадане, є і "Указ про відродження козацтва", який був виданий 16-го жовтня 1918 го року. Його автором виступив український гетьман Павло Скоропадський, професійний військовий і колишній російський генерал, а після революції 1917-го року і один з яскравих політичних діячів землі української, праправнук брата гетьмана Івана Скоропадського.

[Taras_777]

День автомобіліста

Спойлер   :

Святкують День працівника автотранспорту, або, як його ще називають - День водія - не тільки ті шофери, хто сидить за кермом. Це офіційне свято всіх працівників дорожньо транспортної галузі в цілому. Традиційні заходи проходять в середовищі автотранспортних підприємств, керівництвом організовуються концерти і банкети, вітають всіх, проводять нагородження і заохочення найбільш успішних працівників. Сучасна економіка і промисловість успішна в тому числі і завдяки якісній роботі дорожньо транспортного господарства, автомобільного виробництва і машин, які допомагають нам підтримувати стан доріг і шляхопроводів.Одного разу хтось колись вигадав це прекрасне диво - колесо. І, поїхали! Назвіть хоча б одну сучасну людину на землі, з якою ви б особисто були знайомі, і яка жодного разу в своєму житті не користувалася б цим диво-винаходом. Одне з самих широких застосувань використання колеса - це всілякі транспортні засоби, більша частина яких, це автотранспорт. Не варто забувати і про те, що саме автотранспорт є на сьогоднішній день найбільш небезпечним засобом пересування. Яка відповідальність лежить не тих, хто сідає за кермо, займається виготовленням, обслуговуванням і ремонтом автомобільного транспорту та доріг, по яких здійснюється його пересування? Це величезна відповідальність. Відповідальність не тільки за своє власне життя, але і за життя пішоходів та пасажирів.
Всім нам відомі умовності, що серед водіїв є і професіонали, і аматори. Але, як можна не любити керувати транспортним засобом, коли у тебе під капотом є щось, що покірно змушує все це їхати. І рухатися не тільки з пункту «А» в пункт «Б», але і в інші, не менш привабливі пункти, та ще й кілька пошвидше черепахи. Як можна не бути професіоналом у справі, яку ти любиш? Це просто неможливо! Відповідальність, любов і професіоналізм. Це відмінна риса всіх без винятку водіїв, а хто не має її, той і не водій.
Враховуючи масовість цієї цікавої професії, її популярність і привабливість, в віддаляючемся від нас 1980-му році, а саме - 1-го жовтня Президія Верховної Ради СРСР видала Указ «Про святкові і пам’ятні дні» № 3018-Х, в якому окрім іншого засновувалося і професійне свято «День автомобіліста», більш відоме в народі, як «День водія». Датою святкування цього професійного свята стало тоді остання неділя жовтня. Час йде вперед, і замість «Великого і Могутнього» виникла низка незалежних держав. Однак, ставша популярною і гаряче улюбленої традицією в народі святкування Дня автомобіліста пережило ці глобальні зміни. І звичайно ж це не залишилося без уваги відповідного нового законодавства суверенних держав. Так, наприклад, в Україні цей день був закріплений Указом Президента України від 13-го жовтня 1993-го року № 452/93 і відзначається щорічно також в останню неділю жовтня. У спробі примирити працівників дорожнього господарства і автомобілістів цей день став їхнім спільним святом, яке тепер носить назву «День автомобіліста і дорожника». Росія відмовилася від цих спроб і дорожники відзначають своє професійне свято окремо.
Зі святом автомобіліста!

День української писемності та мови

Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначалося щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Згідно з Указом Президента України №455/2023 від 28 липня 2023 року, День української писемності та мови тепер відзначається 27 жовтня.

[yzek65]

День дідусів і бабусь — українське свято 28 жовтня на честь старшого покоління, що символізує зв'язок із ним та онуками й правнуками.

[Taras_777]

День дідусів і бабусь

День дідусів і бабусь — це свято, яке в Україні святкується щорічно 28 жовтня. Воно символізує зв'язок старшого покоління з онуками й правнуками. У різних країнах припадає на різні дні (наприклад, у США — 3 серпня), іноді є окремі свята — День бабусі та День дідуся.

Історія свята

Спільний День дідусів і бабусь запроваджений 2009 року Квітковим бюро з Нідерландів. Вони запропонували виділити хоча б один святковий день у році, щоб онуки дарували своїм бабусям і дідусям справжні живі квіти, як символ нерозривного зв'язку між поколіннями: коріння — це старше покоління родини, молоді паростки — молодше.
Що стосується дати, 28 жовтня обрано у зв'язку з тим, що саме наприкінці жовтня у давніх слов'ян відзначалися Осінні Діди – свято, покликане зміцнити зв'язок із предками та об'єднати всі покоління.

Якщо ж можливості відзначити цей день зі старшими немає, можна висловити своє тепло та турботу, надіслав дідусю та бабусі тематичні листівки або привітання.

День визволення України від фашистських загарбників

Спойлер   :

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Складні формулювання так само не підійдуть. Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ні хто не забутий!», «Ні що не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

З метою закріпити й увіковічити історичну пам’ять написано і пишуться маса книг, документальна і художня література. Відзнято безліч відеоматеріалу. Все це доступно, лише уходять справжні свідки тих давніх подій, які назавжди змінили світ. Ми не будемо забувати їх свідоцтва!
У нашому календарі є не мало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну. День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.
До кінця війни залишалося ще пів року. Будемо пам’ятати!
День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України. Це відобразилося, за даними проекту DilovaMova.com, і в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.
Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.
З Днем визволення України!

[yzek65]

29 жовтня традиційно святкують День робітників служби позавідомчої охорони МВС України.

[Taras_777]

День інженерних військ України

3 листопада в Україні відзначається День інженерних військ. Він затверджений Указом Президента 27 жовтня 1999 року № 1399/99 на знак видатних заслуг саперів, ветеранів та воїнів-інженерів України. Щороку інженерні війська залучаються до ліквідації наслідків стихійних лих, зокрема, повеней в Західних регіонах України, захисту мостів і гідротехнічних споруд під час льодоходу, проведенні рятувальних робіт.

День працівника соціальної сфери України

У першу неділю листопада в Україні, згідно з Указом Президента України від 13.04.1999 № 374/99 відзначають День працівника соціальної сфери.
Це свято є свідченням високої оцінки державою ролі працівників, які щодня забезпечують реалізацію державної політики з питань соціального захисту, зайнятості, організації оплати і безпеки праці, трудових відносин.

[yzek65]

Сьогодні, 3 листопада, в Україні щороку відзначають два свята: День ракетних військ та артилерії, який встановлений Указом Президента України від 31 жовтня 1997 року і День інженерних військ України, який заснований згідно Указу Президента від 27 жовтня 1999 року.

[Taras_777]

День залізничника України

Спойлер   :

Своє професійне свято залізничники України відзначають на початку останнього осіннього місяця, а саме 4-го листопада. Ініціатором цієї дати в українських календарях виступила Львівська залізниця. 4-го листопада, в далекому 1861-му році, коли сучасний український Львів знаходився під протекцією Австро-Угорської імперії, на залізничний міський вокзал прибув перший пасажирський состав, що носив назву «Ярослав». За сучасними мірками це був справжній поїзд міжнародного сполучення, що відкрив сучасну історію української залізниці. Він курсував між Віднем і Львовом, перетинаючи міста Краків і Перемишль.
За даними проекту DilovaMova.com, професійне свято - День залізничника, враховуючи значення залізничного сполучення для розвитку державної економіки і промисловості, було відоме ще з дореволюційних часів. У царській Росії цей День був встановлений з 1896-го року згідно з наказом № 68 міністра шляхів сполучення князя Михайла Хилкова і відзначався 28-го червня за старим стилем або 9-го липня за новим стилем.
Радянські власті також приділяли особливу увагу вшануванню цього професійного дня і постановою ЦВК СРСР, датованою 28-го липня 1936-го року, це свято було встановлене на 30-е липня. У 1940-му році, за рішенням Ради Народних Комісарів СРСР, Всесоюзний день залізничника був перенесений на першу неділю серпня, а з початку 80-х років був перейменований на «День залізничника».
З утворенням нових незалежних держав, які з’явилися на пострадянському просторі, і необхідністю розвитку власної законодавчої бази, це професійне свято в Україні було закріплено Указом Президента № 257/93-рп від 15-го липня 1993-го року, але, як і колись, відзначалося в першу серпневу неділю. Так тривало включно до 2002-го року. Потім, у зв’язку з клопотанням нового генерального директора шляхів сполучення Георгія Кірпи, який вступив на цю посаду з 2000-го року, цей день був перенесений на 4-е листопада. Відповідний Указ українського Президента № 1140/2002 «Про внесення змін до Указу Президента України від 15-го липня 1993-го року № 257/93-рп» був підписаний 11-го грудня 2002-го року.
Працівники українських залізних доріг щодня вкладають свою працю і діляться своєю любов’ю у справі, яка служить на благо всієї української держави. Розвиток і вдосконалення залізничного сполучення не раз справедливо служило доказом невід’ємного економічного зростання. Залізниці донині залишаються ефективним транспортним сполученням і все це завдяки копіткій праці наших залізничників.
У професійне свято - День залізничника - ми приєднуємося до привітань на адресу всіх працівників українських національних залізниць і бажаємо їм гарних успіхів, благополуччя і високого професіоналізму, який завжди був притаманний нашим шановним залізничникам! Зі святом Вас, працівники залізниць України!

[Taras_777]

Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва

Спойлер   :

„Культура – простір, в якому проходить все життя людині від народження до смерті”. М.В.Попович
Раніше Всеукраїнський день працівників культури і майстрів народного мистецтва відзначався в Україні 23 березня. Ця дата була встановлена в березні 2000 року Указом Президента України № 484/2000, враховуючи вагомий внесок працівників культури та майстрів у відродження української національної культури, розвиток народної творчості, активну культурно просвітницьку діяльність. З 2012 року, згідно Указу Президента України Віктора Януковича від 30 грудня 2011 № 1209/2011 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят" цей день став відзначатися в третю неділю травня і отримав назву "Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва". З 2014-го року, відповідно до Указу Президента України від 30 грудня 2013-го року № 717/2013, цей День став відзначатися 9-го листопада, спільно з Днем української писемності та мови.

Українська культура, одна з небагатьох, яка змогла вистояти під могутнім натиском чужих агресивних впливів, зберегти свою самобутність, первозданну чистоту і незамуленість.
Прародителями української культури можна вважати культуру індоєвропейських предків слов’ян, слов’янські культурні джерела, культури Київської Русі – дохристиянську і християнську.
Без сумніву, культурний розвиток народів відбувається в процесі їх постійних взаємовідносин. Чим більше різних впливів акумулює в собі культура народу, тим більш культурним є цей народ.
Українська культура зайняла гідне місце в культурі світовій. Вона розвивалась у взаємовідносинах з культурами Заходу та Сходу, в системі Польсько-литовської держави, українофобському „лоні” царської Росії.
Наслідками цього стали, з одного боку, система освіти і вченість, побудовані на західних зразках, з іншого – приниження української мови як „простонародної” і, в той же час, становлення новоукраїнської літератури, написаної саме цією народною мовою.
І це потрібно розуміти не як парадокс історії, а як закономірність внутрішньої сили української культури, яка мала вагомий вплив на будівництво імперської культури, такі визначальні її напрямки, як література, живопис, наука і музика.
В той же час, не можна применшувати вплив російської культури на українську.
Українська культура проникнута також козацьким нескореним національним духом свободи і вольності.
Не можна оминути увагою феномен „соціалістичної культури”, адже Україна в цей період, не дивлячись на всі втрати, в тому числі і криваві, зробила гігантський ривок в освіті, культурі, науці і техніці. Репрезентацією держави в цій галузі і його культурним розвитком повинно було займатися Міністерство культури України, яке і було створене.
Зараз Міністерство культури реорганізовано в Міністерство культури і туризму України, перевизначені його завдання і обов’язки.
В сучасному українському суспільстві, де культура часто виявляється непотрібною, важливо визначити і стверджувати високі моральні принципи, засновані на тисячолітньому духовному і культурному набутку українського народу, щоб не опинитися на задвірках культурного прогресу.

[Taras_777]

День виноградаря і винороба

Україна має добре налагоджену винну промисловість з давніми традиціями. Ряд українських вин мають визнану європейську якість і експортуються до Європейського союзу і країн Північної Америки.
Відзначаючи кропітку роботу українських виноробів, а також на підтримку ініціативи працівників виноградарсько-виноробної галузі України, 22 вересня 2020 року Президентом України був підписаний Указ №403/2020 "Про День виноградаря и вінороба", в якому це свято офіційно встановлено у другу неділю листопада.
В цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх працівників виноградарсько-виноробної галузі. Бажаємо їм успіхів у праці, міцного здоров’я і благополуччя!
В 2024 році День виноградаря і винороба припадає на 10 листопада.