ЭТО ИНТЕРЕСНО!

[Taras_777]

‼️Для тих, хто не знав.
Картина «Богатирі» Віктора Васнєцова, 1898 рік,давно виставлена на публічний огляд у Третяковській галереї.
На картині:

Олешко Попович
народився у м. Пиря́тин, зараз – Лубенський район, Полтавська область, Україна💯
Ілля́ Му́ромець (або Ілько́ Му́ровець)
народився у м. Моровійськ, зараз - село Морівськ, Чернігівська область, Україна. Мощі зберігаються у Дальніх печерах Києво-Печерської лаври.💯
Добри́ня Мики́тович (Низкинич)
народився у с. Ни́зкиничі, зараз - Володимир-Волинський район, Волинська область, Україна. 💯
Всі персонажі чи їх прототипи жили орієнтовно у 950 роки.
До чого тут росія спитаєте?🤔
А ні до чого:
москва буде заснована через 200 років, у 1147р.
Її засновник та, за сумісництвом, кровний побратим хана Батия Юрій Довгорукий ще не народився, не прожив своє дивне життя та не був похований у Церкві Спаса на Берестові, що неподалік Києво-Печерської лаврі.
Бо коли у Києві вже стояли величні кам'яниці, на мо***вії ще жаби квакали. 🐸
До речі, первинна назва москви – кучков…

[Taras_777]

О чём говорит кошка: полный словарь звуков и движений

Кошки постоянно общаются с нами с помощью сложного языка, состоящего из звуков, поз и жестов. Выучите значения сигналов питомца и сможете намного лучше понимать его чувства и мысли.
Кошачий язык намного богаче, чем кажется. Кошки не только мяукают и мурлыкают. Они используют для общения целый комплекс сигналов: звуки, движения тела и позы.
Учёные всего мира активно исследуют тонкости кошачьего поведения, стремясь перевести их сигналы с позиций строгой науки. Используя методы этологии (науки о поведении животных) и компьютерный анализ, они систематизируют паттерны поведения, расшифровывают значения различных поз и звуков.
Язык тела
Тело — самая важная и информативная часть кошачьего общения. Кошки — мастера невербальных сигналов. Научные исследования подтверждают, что движения хвоста, ушей и тела являются сложной системой коммуникации, имеющей чёткие закономерности.
О чём говорит хвост:
Хвост трубой вверх — это эквивалент дружеского приветствия: «Привет, я рад тебя видеть!». Кошка чувствует себя уверенно и дружелюбно.
Хвост, загнутый на кончике в виде вопросика, — это игривое и заинтересованное настроение. Идеальный момент, чтобы предложить питомцу поиграть.
Хвост распушён и изогнут дугой вместе со спиной — это поза испуга и агрессии. Кошка пытается казаться больше, чтобы напугать противника. Шерсть дыбом — часть этой стратегии.
Хвост, опущенный вниз или даже поджатый между задних лап, сигнализирует о страхе, тревоге или подчинении. Кошка не хочет конфликта.
Быстрые, резкие взмахи хвостом из стороны в сторону — явный признак раздражения, возбуждения или охотничьего азарта. Если вы гладите кошку и её хвост начинает нервно подёргиваться, лучше остановиться, это предупреждение.
Если кошка лежит и лениво, почти задумчиво двигает кончиком хвоста, это говорит о сосредоточенности или лёгкой заинтересованности. Она что-то обдумывает.
Уши и глаза:
Уши вперёд и торчком — кошка расслаблена, заинтересована, дружелюбна. Она слушает вас или что-то вокруг.
Уши разведены в стороны и подрагивают — это признак беспокойства, нервозности, неуверенности. Кошка как бы сканирует пространство на предмет угрозы.
Уши прижаты к голове назад и в стороны — поза страха и агрессии. Кошка прижимает уши, чтобы их не повредили в драке. Если видите такой сигнал, лучше не трогать животное.
Медленное моргание — очень важный и трогательный жест. Когда кошка смотрит на вас и медленно закрывает и открывает глаза, она говорит: «Я тебе доверяю, мне с тобой спокойно и хорошо». Это кошачий эквивалент дружеской улыбки. Вы можете ответить ей тем же — медленно поморгайте, и она вас поймёт.

[Joker]

[Taras_777]

Ніхто не хотів йому вірити.
Казали, що він з’їхав з глузду, що його ідеї смішні.
Та він знав: за тими брудними руками ховалася смeрть.
Його звали Ігнац Земмельвейс.
Він народився 1818 року в Будапешті й працював лікарем у віденській лікарні середини ХІХ століття.

Спойлер   :

Щодня він бачив те саме жахіття: жінки приходили здоровими, щоб народити дитину, —
і за кілька годин помирали від післяпологової гарячки.
Таємнича хвороба забирала життя кожної третьої матері.
Земмельвейс спостерігав, порівнював, рахував.
І зрозумів: жінки, яких приймали лікарі, помирали набагато частіше, ніж ті, ким опікувалися акушерки.
Чому?
Бо лікарі перед пологами робили розтини помeрлux,
а потім — не миючи рук — торкалися живих.
Він першим здогадався: причина не в «Божій карі»,
а в невидимому зараженні, яке передається через руки.
І наказав усім мити руки у розчині хлорного вапна перед тим, як торкатись пацієнток.
Результат був приголомшливий:
за кілька тижнів смертність знизилась у кілька разів.
Післяпологова гарячка майже зникла.
Він відкрив ключ до життя.
Але медицина того часу не була готова його почути.
Колеги висміювали його, принижували, ізолювали, називали фанатиком.
Бо як могла офіційна наука визнати,
що причиною були непомиті руки самих лікарів?
Зламаний і відкинутий, Земмельвейс зрештою потрапив до психіатричної лікарні,
де помер у 47 років — забутий і осміяний.
Лише десятиліттями пізніше відкриття бактерій довело:
він мав рацію.
Сьогодні кожна операційна, кожен лікар і кожен хірург,
який миє руки перед тим, як урятувати життя,
несвідомо повторює його відкриття.
Ігнац Земмельвейс не шукав слави.
Він просто хотів, щоб матері жили і піклувалися про своїх новонароджених дітей.
І за це він сам віддав життя. За свою істину, якої не зрікся, навіть тоді, коли її висміювали.
І хоч уже надто пізно, але ми вдячні Земмельвейсу за його працю, правду і відкриття. За врятовані жіночі життя! Ми памʼятаємо!

[Taras_777]

Німецький стартап створив неймовірну річ — рюкзак, який розкладається в тепле, ізольоване ліжко.
У ньому навіть є сонячні лампи та зарядка для телефона. ⚡️
Це, звісно, не дім.
Але для людини, яка залишилася без житла — це тепло, безпека, трохи приватності
і можливість підзарядитися — буквально й емоційно.
Маленька ідея. Великий вплив. 🌍
Уявіть: після сотень відмов хтось простягає людині цей рюкзак.
Разом із ним — тепло, полегшення і, головне, надію.
А надія — безцінна. ❤️

[Taras_777]

Останні слова Стіва Джобса перед смертю у віці лише 56 років:

> «Зрештою, багатство — це лише частина життя, до якої я звик.
> Лежачи в цьому ліжку і озираючись назад, я розумію, що вся слава й гроші, які я мав, нічого не варті перед лицем смерті.
> Бережіть себе і поважайте інших.
> З роками ми стаємо мудрішими й починаємо цінувати прості речі:
> Годинник за 30 доларів і годинник за 30 000 показують однаковий час.
> Дешевий гаманець і дорогий гаманець зберігають ті самі гроші.
> Автомобіль за 10 000 чи за 100 000 доларів однаково довезе вас із пункту А до пункту Б.
> І навіть якщо ваш дім має 40 чи 400 квадратних метрів — самотність усе одно однакова.
> Справжнє щастя не в речах.
> Якщо літак падає, не має значення, сидите ви в економкласі чи в першому — результат буде однаковим.
> Тож справжнє щастя — у людях, у друзях і близьких, з якими ви ділите своє життя.
> Не вчіть своїх дітей бути багатими, вчіть їх бути щасливими.
> Тоді вони знатимуть цінність речей, а не їхню ціну».
> 🕊️ **Стів Джобс**

[Taras_777]

У Японії ті, хто приходить на роботу раніше,
паркують свої авто далі від офісу,
щоб ті, хто запізнюється, могли встигнути вчасно.
Ось що означає справжнє виховання, повага та зріле суспільство. 🌸
Це і є перший світ — не за рівнем доходу, а за рівнем свідомості. 💫

У Японії існує дивовижна традиція під назвою madogiwa-zoku, що буквально перекладається як «плем’я біля вікна». 🌸
Так називають працівників, які вже не виконують активних обов’язків, але компанія все одно залишає їх у штаті. Не з жалю, а з пошани до їхньої відданості та років служби.
Це явище — відображення японської культури вдячності, лояльності та честі.
Адже вірність і праця для спільного блага — цінності, які там не забувають, навіть коли час активної роботи вже позаду. 💼✨

[Taras_777]

Людина, яка спроєктувала ці сходи, чудово розуміє, що означає бути інклюзивним і дбати про людей з інвалідністю 🙏

[Taras_777]

💥 Його звуть Роберт Ферстеманн, але у світі велоспорту всі знають його як “Quadzilla” 💥
І це не просто прізвисько — це факт. Його ноги виглядають як витвір інженерії, створений для чистої потужності. ⚙️
🇩🇪 Роберт — німецький професійний велогонщик, чемпіон світу з треку, здатний розвивати таку неймовірну силу, що об’єм його стегон перевищує 73 см — майже як талія середньої людини! 😳
Його тренування — це поєднання суворої дисципліни та вибухової енергії:
🏋️‍♂️ присідання з вагою до 280 кг,
⚡ вибухові вправи, що активують кожне м’язове волокно.
Результат?
На треку він розганяється до 70 км/год лише за рахунок сили власних ніг.
Коли Quadzilla крутить педалі, він не просто рухає велосипед —
він рухає межі людських можливостей. 🦵🔥

[Taras_777]

Уяви собі: шматочок урану розміром з яйце може виробити стільки ж електроенергії,
скільки 88 тонн вугілля.
Але справжнє диво — не лише в кількості енергії, а в тому, як вона зберігається всередині.
Уран — не рідкісний метал.
Він у 500 разів поширеніший за золото.
Він прихований під твоїми ногами — у ґрунті, в гірських породах, у морській воді,
і навіть у кожному з нас.
Кожна жменька землі містить його сліди.
Кожен атом урану — це мініатюрна батарея з колосальною силою.
Коли атом ізотопу уран-235 розщеплюється (цей процес називається поділ ядра),
він вивільняє тепло та нейтрони.
Ці нейтрони розщеплюють інші атоми — і починається ланцюгова реакція,
яка створює в мільйони разів більше енергії,
ніж спалювання вугілля чи нафти.
Саме так працює ядерна енергетика.
Тепло від поділу урану перетворює воду на пару,
пара крутить турбіни — і наші міста світяться уночі.
Нічого не згорає — отже, немає викидів CO₂.
І відходів — лише мізерна частка від того, що залишає викопне паливо.
Щоб отримати цю силу, уранову руду очищують до стану порошку,
який називають «жовтим тортом» (yellowcake).
Потім його перетворюють на газ,
розділяють у центрифугах і виділяють ізотоп уран-235.
З нього створюють маленькі чорні капсули — пелети.
Кожна з них, завбільшки лише з кінчик пальця,
містить енергію однієї тонни вугілля.
Енергія — навколо нас.
Вона прихована у кожному атомі,
у кожній частинці нашої планети.
І те, як ми її використовуємо, визначає, яке майбутнє ми будуємо.

[Taras_777]

🐾 Останнє фото Хачіко — японського пса, який навчив світ любові й відданості
Це — останній знімок Хачіко, пса породи акіта, який став символом вірності для всього світу.
У 1920-х роках він жив у Сібуї зі своїм господарем — професором Ейдзабуро Уено з Токійського імперського університету. Щоранку Хачіко проводжав його на станцію, а щодня о 15:00 повертався, щоб зустріти. День за днем. Без винятків.
Але одного дня професор не повернувся. Його життя обірвалося раптово — від інсульту.
Та Хачіко цього не знав. Дев’ять довгих років він приходив на станцію, у те саме місце, в той самий час, чекаючи свого господаря, який уже ніколи не з’явиться.
Мешканці Сібуї бачили його, приносили їжу, підтримували. З часом він перестав бути просто собакою — став живим уособленням любові, що не згасає.
Його історія облетіла Японію, а потім і весь світ. Сьогодні біля станції Шибуя стоїть його бронзова статуя — пам’ять про вірність, яку не змогла зламати навіть смерть.
Фільм «Хачіко: Твій найкращий друг» з Річардом Гіром лише передав цю легенду далі — людям у всіх куточках планети.
Але за межами кіно залишається головне:
Справжня вірність не потребує причин. Вона просто є.
Це любов — навіть тоді, коли того, кого любиш, уже немає поруч. ❤️
І, можливо, саме в цьому останньому фото — вся суть:
тиша очікування, тепло спогаду і урок, який варто пам’ятати кожному з нас. 🕊️

[Taras_777]

У таких містах, як Токіо та Саппоро, Японія тестує лавки й автобусні зупинки з підігрівом від сонця, які вдень накопичують сонячне тепло, а вночі його віддають — зігріваючи тих, хто цього найбільше потребує.
Кожен елемент використовує матеріали з фазовим переходом, що утримують тепло й випромінюють його до 12 годин — без пального чи електрики.
Це проста ідея з потужним ефектом: перетворення звичайних міських меблів на життєво необхідне джерело комфорту в холодні ночі.

[Taras_777]

Які ж Японці Неймовірні. Які ж вони Фантастичні🇯🇵
Друзі, всі ми знаємо месенджер "Viber". Багато з нас ним Користується.
А ось це усміхнений чоловік, засновник та творець того самого "Viber".
Його звати Хіросі Мікітані.
І він просто фантастична Людина.
На самому початку повномасштабного вторгнення, пан Хіросі пожертвував Україні 1 мільярд‼️Японських Єн.
Це майже 9 мільйонів‼️Доларів.
Він пожертвував мільйони власних грошей, зароблених завдяки власному розуму та наполеглевій, щоденній Праці.
Чому він це Зробив?
Бо він вірить в Україну.
Бо він вірить в нашу Перемогу.
Бо має велике та неймовірно добре Серце.
В якому живе щирість та чисте Співчуття❤️
Я завжди казав, що Японці просто Неймовірні.
І цей прекрасний чоловік, в котрий раз підтверджує цей беззаперечний Факт.
Дякую вам, пане Мікітані🫂
Дякую вам щиро та від усього нашого великого-превеликого Українського Серця.

[Taras_777]

БЛАВАТСКАЯ- ВЕДЬМА, КОТОРАЯ ОБМАНУЛА ВРЕМЯ

Сколько бы веков ни прошло, Маги не стареют. Они просто меняют маски.
И если кто-то сумел выдернуть Европу XIX века за её кружевной воротник и ткнуть лицом в метафизику — это была Блаватская.
Не учёные, не философы, не церковники — а толстая, курящая, ехидная баба с глазами, в которых плясала Индия, Египет и Тибет одновременно.
Она не пыталась быть святой. Она просто знала, что реальность — это не твёрдая стена, а дым от костра, за которым пляшут другие миры.
И когда очередной профессор спрашивал её, мол, «откуда у вас доказательства, мадам?», — она лишь усмехалась и выпускала дым в сторону ауры.
Для неё доказательством было переживание.
Тот, кто видел — не спорит.
Тот, кто спорит — не видел.
ТЕОСОФИЯ, КАК ОБМАН УМА

Спойлер   :

Блаватская называла Теософию наукой о Боге, но на самом деле это была не наука, а ловушка для рассудка.
Она зацепила разум красивыми словами — “вселенская мудрость”, “великие махатмы”, “карма” — чтобы отвлечь внимание на свет, пока тень проникает в душу.
Она давала Западу доступ к восточным ключам, но при этом прятала замочную скважину:
мол:
ХОЧЕШЬ УВИДЕТЬ ИСТИНУ - НЕ БОЙСЯ РАЗРУШЕНИЯ СЕБЯ.
А кто из викторианских джентльменов был готов к самоуничтожению ради просветления?
Никто. И в этом был её чёрный юмор.
Блаватская смеялась изнутри — над всеми нами.
Пока мы пытались понять, что она имела в виду, она уже двигалась по другим мирам.
Она знала, что:
Тайна — это топливо Веры.
И оставила столько загадок, что до сих пор эзотерики жуют её кости, надеясь, что в них пробьётся свет.
АРХЕТИП "ВЕДЬМЫ - ПРОСВЕТЛЁННОЙ"
Она — мост между Востоком и Западом, между храмом и цирком, между мистикой и шоу.
В ней соединились две стихии: жрица и бунтарь.
Жрица, потому что чувствовала вибрацию за пределами речи.
Бунтарь, потому что смела говорить об этом вслух.
Ведь ВЕДЬМА — это не та, что варит зелья.
ВЕДЬМА — это та, кто варит время.
С истинной Ведьмой ты не чувствуешь времени.
Блаватская варила эпоху: из христианства, индуизма, спиритизма и оккультизма.
Смешала всё в один котёл и сказала: “Вот вам — Великая Ложа”.
И ведь сработало.
Запад поверил. Восток усмехнулся.
А мир стал немного ближе к безумию — тому самому, что открывает глаза.
ЗАВЕТ ДЛЯ ВОИНОВ ДУХА
Блаватская учила не послушанию, а САМОИСПЫТАНИЮ.
Она не оставила формулы просветления, зато оставила вирус:
желание знать больше, чем позволено.
И этот вирус до сих пор гуляет по уму Магов, Шаманов и Искателей.
Она, как Дон Хуан, просто сказала:
— “Ты — ничто, пока не перестанешь быть собой”.
И ушла, оставив после себя след из скандалов, книг и фантомов.
Блаватская — это зеркало, в котором Маг видит свою Тень.
Кто ищет свет — получит философию.
Кто ищет власть — получит иллюзии.
А кто ищет Истину — получит взгляд в бездну, где шепчет сама Пустота:
“Милый, я же предупреждала…

[Taras_777]

Чи знаєте ви, що міст Васко да Гама — один із найбільших мостів на планеті? 🌉 Тоді приготуйтеся дізнатися 10 неймовірних фактів про цей шедевр португальської інженерії, який перетинає величну річку Тежу! ✨
1️⃣ 🏗️ Відкритий 29 березня 1998 року, міст Васко да Гама був побудований на честь 500-річчя подорожей Васко да Гами до Індії.
2️⃣ 🌍 Загальною довжиною 12,3 км це найдовший міст у Європейському Союзі та один із десяти найбільших у світі.
3️⃣ ⚙️ Було використано понад 730 000 кубічних метрів бетону та 100 000 тонн сталі, що гарантує стійкість до вітрів до 250 км/год та землетрусів великої магнітуди.
4️⃣ 🧭 Він з'єднує міста Лісабон та Монтіжу, скорочуючи подорож між північною та південною Португалією майже на 30 км.
5️⃣ 🌊 Міст перетинає естуарій річки Тьєте, де рівень води коливається між відпливами та припливами — тому його конструкція включає підняті ділянки та віадуки над районами, схильними до повеней.
6️⃣ 💡 Будівництво тривало 3 з половиною роки, було залучено 3300 робітників, а вартість будівництва склала близько 900 мільйонів євро.
7️⃣ 🚗 За оцінками, щодня міст перетинає понад 150 000 транспортних засобів, що робить його життєво важливим для руху між регіонами Лісабона та Сетубала.
8️⃣ 🌅 Захід сонця, який можна побачити з мосту, — це видовище — золоте відблиск на річці Тежу робить його одним із найбільш фотографованих місць у Португалії.
9️⃣ 🛣️ Споруда складається з шести смуг руху з обмеженням швидкості 120 км/год та автоматизованої системи стягнення плати за проїзд.
10 Її назва дається на честь мореплавця Васко да Гами (1469–1524), символу Великих португальських мореплавств та епохи географічних відкриттів.

📍 Лісабон – Монтіжу, Португалія