☕ Чи знали ви, що віденська кава має українське коріння?
У 1683 році, під час турецької облоги Відня, козак із села Кульчиці біля Самбора — Юрій Кульчицький — проявив неабияку сміливість. Завдяки знанню турецької мови він пробрався крізь ворожий табір, передав союзникам прохання про допомогу і повернувся назад до міста. Відень вистояв, а ім’я українця назавжди вписалося в історію Європи.
Містяни визнали його героєм: він отримав нагороди, будинок і титул перекладача при дворі. Але найцікавіше почалося тоді, коли Кульчицький попросив у винагороду… не золото й не землі, а 300 мішків трофейної кави.
Саме з цієї миті Відень почав свою «кавову історію». Юрій відкрив кав’ярню «Під синьою пляшкою», де пригощав містян напоєм за власним рецептом. Так народилася легендарна «віденська кава», яку тепер знає весь світ.
Існує навіть версія, що саме наш земляк придумав і віденський круасан у формі османського півмісяця — як символ перемоги над ворогом. Чи правда це, чи красива легенда — вирішувати історикам. Але без сумніву одне: Юрій Кульчицький став людиною, яка дала Відню його найсмачнішу традицію.
Українець, завдяки якому Європа полюбила каву — хіба це не привід для гордості?
🐿️ Чи знали ви таке про білочок?
Коли білка знаходить осиротіле білченя, вона не лишає його напризволяще. Спершу кілька днів перевіряє, чи в нього немає батьків. А коли переконується, що маля справді самотнє – бере його під свою опіку: годує, захищає і навіть знайомить зі своїми дітьми, наче воно рідне.
Самки білок — неймовірно турботливі. Вони радо зустрічають своїх партнерів після пошуків їжі, «дякуючи» їм теплом і ніжністю. А самці, у свою чергу, демонструють любов, приносячи найдобірніші горіхи й ласощі для своєї обраниці.
Разом вони творять справжню команду: адже половина насіння, яке білки ховають про запас, згодом проростає і перетворюється на нові дерева. 🌳 Тобто ці маленькі пухнастики допомагають відновлювати ліси й зберігати життя на планеті.
Можливо, настав час і нам вчитися у природи: співчуття, турботи та мудрості. ❤️
Начало
Вход
Регистрация