Автор Тема: Назад в прошлое...  (Прочитано 109256 раз)

0 Пользователей и 2 Гостей просматривают эту тему.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5606
  • -> Вас поблагодарили: 21848
  • Сообщений: 5286
  • Респект: +1018/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Назад в прошлое...
« Ответ #720 : 30 Март 2025, 19:49:56 »

Колись давно життя мало смак... варення з суниці.. компоту зі смородини.
Сором'язливий поцілунок, туга, паперові листи...
Колись життя пахло... сіном, хлібом, печеною картоплею з вогнища.
Колись життя було кольору... соняшників, зерна, волошок і червоних маків.
Кольору тих єдиних очей, любові, правдивості.
Колись життя полягало в очікуванні... поїзда, телеграми, зустрічі.
Дотику руки, прогулянки, розмови на світанку.
Колись життя було звуком... гітари, зозулі, струмочка.
Омріяних кроків, серця, голоса коханої людини.

Сумую за тим «колись»... коли бабуся носила фартух, хустку, а під скромною стріхою була велика любов, а людина була важливою для іншої людини.
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5606
  • -> Вас поблагодарили: 21848
  • Сообщений: 5286
  • Респект: +1018/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Назад в прошлое...
« Ответ #721 : 03 Апрель 2025, 14:42:18 »

Я з покоління, яке…

Зранку вставало, пило какао і мчало до двору на турнік, замість того, щоб гортати TikTok.
Я з покоління, яке…
Мало вбудований GPS в інстинктах і сонячний годинник в очах — ми поверталися додому, коли вмикались ліхтарі.
Я з покоління, яке…
Не потребувало спортзалу — щоденний рюкзак важчий за тебе самого і біганина за м’ячем у дворі робили своє.
Я з покоління, яке…
Перше побачення проводило під під’їздом — з колою в скляній пляшці і тремтячим: «а поцілуєш мене?»
Я з покоління, яке…
У спадок отримувало велосипед від старшого двоюрідного брата, який мав уже десять власників — і все одно їхав краще, ніж новий.
Я з покоління, яке…
Могло прожити день без інтернету. Навіть вихідні. І нічого страшного не ставалося!
Я з покоління, яке…
Мало Facebook у пісочниці, Instagram — у кольорових записниках, а TikTok — у дворових бешкетах.
Я з покоління, яке…
Їло хліб з маслом і цукром, а не рахувало калорії.
Я з покоління, яке…
Могло мати обдерті коліна — зате мало найкращі спогади.
І знаєте що? Я б нізащо не проміняв це на інший світ.
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

oleg_satelit

  • Бывалый
  • ***
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 21826
  • -> Вас поблагодарили: 652
  • Сообщений: 224
  • Респект: +89/-0
  • GI ET11000 4K, VU+DUO 4K SE
Назад в прошлое...
« Ответ #722 : 15 Апрель 2025, 17:09:10 »
Было времечко

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5606
  • -> Вас поблагодарили: 21848
  • Сообщений: 5286
  • Респект: +1018/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Назад в прошлое...
« Ответ #723 : 05 Май 2025, 21:27:27 »
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5606
  • -> Вас поблагодарили: 21848
  • Сообщений: 5286
  • Респект: +1018/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Назад в прошлое...
« Ответ #724 : 18 Май 2025, 20:03:41 »

Спойлер   :




« Последнее редактирование: 18 Май 2025, 20:07:09 от Taras_777 »
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5606
  • -> Вас поблагодарили: 21848
  • Сообщений: 5286
  • Респект: +1018/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Назад в прошлое...
« Ответ #725 : 24 Май 2025, 14:10:17 »
Називають нас "Старими".


Ми народилися в 40-х, 50-х і 60-х роках.
Дорослішали у 50-х, 60-х і 70-х.
Навчалися у 60-х, 70-х і 80-х.
Закохувалися, веселилися, відкривали світ у 70-х, 80-х і 90-х.
Саме тоді ми створювали сім’ї, брали життя у свої руки. Ризикували, будували себе і свій світ у 80-х і 90-х.
А потім, у 2000-х, почали осідати.
І десь із 2010 року - до нас прийшла мудрість.
А сьогодні? Ми досі тут.
Сильні. Присутні. У 2020-х і далі...
Ми прожили вісім десятиліть, два століття, два тисячоліття.
Ми починали з телефонів стаціонарних, проходили міжміські дзвінки, а тепер проводимо відеоконференції з іншим кінцем світу. Від вінілів до стримінгу, від рукописних листів до електронної пошти й WhatsApp.
Ми слухали матчі по радіо, бачили народження чорно-білого телебачення, потім кольорового, HD і навіть 3D.
Ми ходили до відеопрокатів, а тепер дивимося Netflix.
Ми знали перші машини з перфокартами, дискети, CD-диски, а тепер носимо гігабайти в кишенях.
Носили короткі шорти, потім довгі штани, кльоші, костюми й потерті джинси.
Ми пережили поліомієліт, менінгіт, туберкульоз, свинячий грип, а тепер і COVID-19.
Ми каталися на роликах, триколісних велосипедах, мотоциклах, бензинових авто, а тепер керуємо гібридами та електромобілями.
Так, ми пройшли через не одну бурю, але що це була за неймовірна пригода!
Нас можна назвати ветеранами повсякденності, народженими в аналоговому світі, а дорослими - у цифровій реальності.
Ми бачили все, пережили все. Наше покоління було свідком більших змін, ніж будь-яке інше до нас.
Ми - покоління змін, яке знову й знову пристосовувалося, ніколи не зупиняючись на шляху вперед.
Великі оплески всім із цього неймовірного покоління.
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5606
  • -> Вас поблагодарили: 21848
  • Сообщений: 5286
  • Респект: +1018/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Назад в прошлое...
« Ответ #726 : 25 Май 2025, 21:19:09 »
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

григ1955

  • ЗАМ Админа
  • Аксакал
  • ******
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 15422
  • -> Вас поблагодарили: 271066
  • Сообщений: 51463
  • Респект: +17974/-0
Назад в прошлое...
« Ответ #727 : 25 Май 2025, 21:49:22 »
[
Это был лучший футбольный мяч моего детства!  --*

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5606
  • -> Вас поблагодарили: 21848
  • Сообщений: 5286
  • Респект: +1018/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Назад в прошлое...
« Ответ #728 : 27 Май 2025, 15:18:35 »

«ЯКИЙ ГАРНИЙ ЧАС БУВ, КОЛИ ЖІНКИ БУЛИ ПОВНІСТЮ НАТУРАЛЬНИМИ, БЕЗ КОСМЕТИЧНИХ ПРОЦЕДУР. ВОНИ ЇЛИ ВСЕ І БУЛИ ХУДІ, НЕ ЖИЛИ В СПОРТЗАЛІ, ЇМ НЕ ПОТРІБНО БУЛО ХИЗАТИСЯ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ. ВОНИ ВИХОДИЛИ ПО НЕДІЛЯХ НА ПЛОЩІ, ДЕ МОЖНА було СПРАВЖНЬО ФЛІТНУВАТИ, А КОХАННЯ БУЛО СПРАВЖНІМ!»
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5606
  • -> Вас поблагодарили: 21848
  • Сообщений: 5286
  • Респект: +1018/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Назад в прошлое...
« Ответ #729 : 31 Май 2025, 12:00:13 »
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5606
  • -> Вас поблагодарили: 21848
  • Сообщений: 5286
  • Респект: +1018/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Назад в прошлое...
« Ответ #730 : 02 Июнь 2025, 14:58:26 »
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5606
  • -> Вас поблагодарили: 21848
  • Сообщений: 5286
  • Респект: +1018/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Назад в прошлое...
« Ответ #731 : 04 Июнь 2025, 11:02:29 »

70-80-90-ті.
Час, коли зранку підскакували з ліжка, швидко снідали - і бігли у двір.
Ходили від дверей до дверей: «А Міша вийде? А Костя?»
Зависали на турніках, потім грали у м’яча, а після обіду йшли за гаражі.
Нам було байдуже до інтернету, нас не цікавили лайки в Instagram.
Ми раділи, коли мама давала трошки грошей -
на них можна було купити кілька морозив на паличці.
Додому поверталися ввечері - втомлені, але щасливі.
Лягали спати, а не сиділи до ночі, дивлячись у смартфон.
Так… мені бракує тих часів.
Але які ми щасливі, що мали змогу їх прожити.
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5606
  • -> Вас поблагодарили: 21848
  • Сообщений: 5286
  • Респект: +1018/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Назад в прошлое...
« Ответ #732 : 04 Июнь 2025, 21:33:18 »

Спойлер   :
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.

Taras_777

  • ВИП
  • Аксакал
  • ****
  • Спасибо
  • -> Вы поблагодарили: 5606
  • -> Вас поблагодарили: 21848
  • Сообщений: 5286
  • Респект: +1018/-0
  • Все Буде УКРАІНА
Назад в прошлое...
« Ответ #733 : Сегодня в 11:02:02 »

Покоління 50+
- останні справжні сталеві нерви.
Не чіпай людей після п’ятдесяти. Серйозно. Це не просто покоління - це окрема форма виживання. Міцні, як тижневий хліб, і швидкі, як бабусині капці, що летять у твій бік із точністю бумеранга.
До п'яти років вони вже читали настрій матері по звуку каструлі на плиті. У сім - мали ключ на шнурку та інструкцію: «Обід у холодильнику, розігрій, але не спали». У дев'ять - варили борщ без рецепта, у десять - знали, як закрутити кран і втекти від сусідського пса з відром на голові.
Літо? З ранку до ночі на вулиці.
Без телефонів. Замість вай-фаю - точний маршрут: турнік, річка, кришки від пляшок, і додому в темряві з колінами, схожими на карту бойових дій.
І якось вижили.
Коліна латали слиною й листком подорожника. А як боліло - то чули: «Не відірвалося - значить, не болить». Їли хліб із цукром, пили воду з садового шланга - з таким мікробіомом, якому позаздрив би будь-який йогурт. Алергії не мали. А якщо й мали - то мовчали.
Знають п’ятнадцять способів виведення плям від трави, мастила, крові, болота й чорнила - бо треба було прийти додому «чистим».
І це ще не все. Вони пройшли крізь:
– транзисторне радіо,
– чорно-білий телевізор,
– програвач для вінілів,
– магнітофони з котушками і касетами,
– CD-диски й дискмени,
а тепер - тримають тисячі пісень у кишені… й сумують за тріском касети, перемотаної олівцем.
А отримавши водійське посвідчення, їхали на таврії через усю країну - без готелів, кондиціонера й GPS. Лише дорожній атлас, де вся Україна - на двох сторінках. І доїжджали. Без Google Translate. З усмішкою. І бутербродом з яйцем у багажнику.
Це останнє покоління, що пам’ятає світ без інтернету, без зв’язку, без постійної тривоги за заряд батареї. Вони знають різницю між стаціонарним телефоном і тим, що висів на шнурі в коридорі. У них були зошити з рецептами, а не додатки. А про дні народження пам’ятали самі. Або... не приходили.
Це люди, які:
– ремонтують усе ізоляційною стрічкою, скріпкою і плоскогубцями,
– мали один канал по телевізору - і не нудьгували,
– знали, що «гортати» - це не стрічку, а телефонний довідник,
– і вірили: якщо не береш слухавку - значить, живий, перетелефонуєш.
Вони - інші. Вони мають емоційний азбест, імунітет з епохи дефіциту й рефлекси, відточені на турніку. Останні справжні ніндзя буденності.
Не чіпай п’ятдесятирічного. Він бачив більше, прожив глибше і має в кишені м’ятні цукерки, старші за твою дитину. Він пережив дитинство без автокрісла, без шолома і без сонцезахисного крему. Школу - без ноутбука. Молодість - без скролінгу. І не шукає відповідей у Google - бо має інстинкт.
І попри все - в нього більше спогадів, ніж у тебе - фотографій у хмарі.
" Когда нет мира  -  плохо  всем. Дайте миру шанс"  Джон Леннон.