Наш народ - непереможний!
Волю нашу не зламать!
Ви - раби століть проклятих
В кайдана́х роками гать.
В вас завжди був цар на троні
В нас же гетьман панував.
Заздрість линеться у крові
Красти - ваш незмінний крах.
Де є совість ваша, грішні,
Що дитину розпина,
Що ґвалтує жінку бідну
Та рідню всю убива.
Іроди ви, бісів діти,
Що не змиють кров в роках
Хай вам сняться люди мертві
Та недовго вам конать!
Захлиснетесь в муках смерті
Та як станете вмирать -
Хай наступить біль проклятий,
Що все тіло обмива!
Хай страждають ваші діти,
Як у Бучі та в містах
І роками кров не змиє
Те, що батько окупант
Будьте прокляті ви, кляті!
Не забудемо смертей!
Наші люди то Герої,
Ваші ж - бруд, що їде нах..
Слава, нашій Україні!
Вам гаплик, пишіть «пропав»!!!
Альона Павлова.