Спілкуємось українською!

[Taras_777]

🤩 Україна має нову героїню Олімпіади-2026!

Ангеліна Брикіна — лижна акробатка з Івано-Франківська — увійшла в історію, виконавши найкращий стрибок серед українок на зимових Олімпійських іграх 2026 року. Її виступ — це не просто бали суддів і складні гвинти в повітрі. Це — характер, сила духу й неймовірна витримка.
Фристайл (лижна акробатика) — один із найскладніших і найнебезпечніших зимових видів спорту. Спортсменки виконують серії сальто та гвинтів на висоті кількох метрів, розганяючись до швидкості понад 60 км/год. Помилка в повітрі — і ціна може бути надто високою. Але Ангеліна ризикує, працює й перемагає.
Її історія — особлива. Тато Ангеліни загинув, захищаючи Україну від російської агресії. Він віддав найцінніше — своє життя — за нашу свободу. І тепер його донька прославляє країну на світовій арені. Це більше, ніж спорт. Це — продовження боротьби.
За кожним її стрибком — роки тренувань, падінь і підйомів. За кожним приземленням — пам’ять про батька-Героя. 💙💛
Дякуємо Захиснику за подвиг.
Пишаємося Ангеліною — за сміливість, талант і незламність.
Українці вміють літати. Навіть тоді, коли за плечима — біль. 🇺🇦
Поширте цей пост, щоб про силу українських дівчат і наших Героїв дізнався весь світ!

[Taras_777]

[Taras_777]

До нас тільки зараз, як до жирафа, почало доходити, хто ми є...
Ні, підказки і натяки демонстративно були розкладені повсюдно, але ж ми такі скромні, такі толерантні, такі поступливі, такі меншовартісні і віктимні, що аж сліпі.

А чи ставили ми собі питання: «Як так сталося, що народ «кріпаків» зайняв найбільшу та найродючішу територію в Європі?» Україна розміром приблизно, як Британія, Румунія і Польша разом узяті.
Яким чином «сільська» мова, «малоросійськоє нарєчіє, которого нє сущєствуєт» має сукупно до мільйона слів???
Перші українські слова (мед і страва) були записані Пріском Панійським у таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України в 448 р. н.е.
Як в «маленькую культуру» вмістилися 200 000 народних пісень, велика національна кухня, орнаменти, обрядовість, архітектура, колосальний живопис, перші в Східній Європі академії і книгодрук, стародавні літописи і кобзарство, гумор, театр Корифеїв і «Березіль», музика Веделя і Березовського, Сковорода і Вернадський? Такої «маленької» культури вистачило б на десять народів.
Як вийшло, що предки «молодої держави, якій всього лише 30 років», брали столицю Візантії Константинополь ще в 907 році, знищили Хозарський каганат 968 році, спалили османський флот у 1615 році, палили передмістя Москви 1618 року?
І це лише верхівка верхівки айсберга.
Мене особисто НЕ дивує фантастична сила українців, продемонстрована в останній рік.
Українці були такими завжди. Нам про це кричать історія і пам’ять поколінь. Просто ця пам’ять до нас повертається надто повільно.
Ми, як гидке каченя, що виявилося лебедем і полетіло з курятника меншовартості.
І нам треба терміново навчитися ЛЮБИТИ і ПОВАЖАТИ себе, як це роблять нормальні незакомплексовані народи. Бо ми не кури, а лебеді, і батьки наші лебеді, і прапрадіди були вільними та прекрасними!
Вони високо літали і в курниках не жили.
Це треба знати і пишатися!
У будь-якій незрозумілій ситуації пишайся Україною!
Це обгрунтовано.

Автор: Олександр Висоцький.

[Taras_777]

Сьогодні четверта річниця повномасштабного вторгнення росії в Україну, тому згадаймо цих безневинних дітей, які загuнулu від рук російських окупантів.
На фото — діти, які загuнулu у перші дні й місяці цієї крuвавої в’йни:

▪️ брати-близнюки Євген та Богдан Самодій, 17 років, с. Мохнатин, Чернігівська область
▪️ Ліза Очкур та Соня Амельчикова, 9 років, Маріуполь
▪️ Владислав Агібалов, 10 років, Маріуполь
▪️ Нікола Горяйнов, 3 роки, Краматорськ
▪️ Олексій Євтушенко, 16 років, Бахмут
▪️ Дар’я Безбородова, 16 років, Костянтинівка
▪️ Іван Гринько, 17 років, Маріуполь
▪️ Кирило Яцько, 18 місяців, Маріуполь
▪️ Дмитро Чаус, 17 років, Маріуполь
▪️ Єлизавета Недял, 6 років, Маріуполь
▪️ Єва Сміщук, 5 років, м. Бородянка, Київська область
▪️ Аня Міщенко, 14 років, м. Буча
▪️ Степан Шпак, 2 роки, с. Нові Петрівці, Київська область
▪️ Гліб Желдак, 14 років, Чернігів
▪️ Ростислав Пічкур, 13 років, Київ
▪️ Єлісей Рябоконь, 13 років, Бровари
▪️ Катерина Піхур, Київ
▪️ Артем Прийменко, 15 років, його братики — 10-річний Єгор та 5-річний Кирил, Суми
▪️ Денис Савченко, 16 років, Маріуполь
▪️ Єфрем Солошенко, 1,5 року, Сумщина
▪️ Софія Раєцька, 13 років, Харківська область
▪️ Іван Меть, 12 років, Ірпінь
▪️ Дмитро Євдоченко, 16 років, Київська область
▪️ Арсеній Калабін, 14 років, Київська область
▪️ Аліса Перебийніс, 9 років, Ірпінь
▪️ Аня Кушнеренко, 17 років, Чернігівщина
▪️ Аліса Хланс, 7 років, Охтирка
▪️ Софія Федько, 6 років, та її 1,5-місячний братик Іван, Херсонщина
▪️ Варя Плохих, 9 років, Маріуполь
▪️ Полінка Симороз, 1 рік, Бородянка
▪️ Сашко Зданович-Яхно, 4 роки, Київська область
▪️ Міша Коростельов, 5 місяців, Харків
▪️ Катя Дяченко, 11 років, Маріуполь
Весь список набагато довший…
Бо тільки за офіційними даними росія вбuла в Україні 766 дітей за чотири роки цієї вʼйни.
І тільки спробуйте тепер толерувати або захищати щось російське, дивлячись цим дітям очі.
🕊️Кожне ім’я тут — це не цифра у зведеннях. Це життя, яке мало продовжуватися: перші кроки, шкільні дзвінки, мрії про літо, про друзів, про дорослість.
Пам’ятаймо їх не лише сьогодні. Говорімо про них щодня. Бо пам’ять — це теж боротьба. І поки ми називаємо їхні імена вголос, вони залишаються з нами, в наших серцях.

[Taras_777]