Народные и церковные праздники

[Taras_777]

Велика п'ятниця в західно християнської традиції

29 березня проводиться Велика п'ятниця в західно християнської традиції. Дата на 2024 рік. Це п'ятниця Страсного тижня, яка присвячена спогаду засудження на смерть, хресних страждань і смерті Ісуса Христа, а також зняття з хреста Його тіла і поховання. Відзначається в Церквах західно християнської традиції, наприклад , Нова Зеландії, США, Великобританія. Ці березневі заходи у третьої декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

[nike v]

[Taras_777]

[nike v]

[nicoll]

[Taras_777]

Страсна п'ятниця — найважливіший день перед святкуванням Великодня. Віряни згадують жахливі муки, які витерпів Ісус Христос перед Своїм воскресінням.

Спойлер   :

Цей день наповнений для християн скорботою та сумом. Церква вчить вірян зосереджуватися у Страсну п'ятницю на духовних цінностях, утримуючись від мирських бажань.

Що означає Страсна п'ятниця: історія

За церковними переказами, саме в п'ятницю Ісус Христос зазнав мученицької смерті. Спочатку Його змусили нести вулицями Єрусалима на собі хрест, після чого Його розіп'яли на цьому ж христі на горі Голгофі.

Учні Ісуса Христа, Никодим та Йосип, отримали дозвіл поховати свого Учителя. Вони загорнули його тіло в плащаницю з пахучими травами, помістили в нову печеру (в той час для поховання використовували так звані "гробові печери"), а вхід до неї закрили тяжким каменем. Пілат пам'ятав слова Ісуса про воскресіння, а тому поставив біля печери охорону.



Що можна робити у Страсну п'ятницю

В храмах у Страсну п'ятницю проводять одразу три служби, які присвячені стражданням Сина Божого, його розп'яттю та похованню. Згідно з Євангелієм, Ісус Христос помер близько 15:00, а тому в цей час розпочинається вечірня служба, під час якої до вірян з вівтарної частини церкви виносять полотно з зображенням Спасителя — це символ плащаниці.

Вночі відбувається утрення Великої суботи, під час якої відбувається церемонія "поховання" плащаниці. Протягом майже трьох днів вона повинна перебувати в центральній частині храма.

Цього дня віряни дотримуються особливо суворого посту, утримуються від напоїв та їжі аж до моменту винесення плащаниці. Після початку служби дозволяється їсти пісний хліб та пити воду.

Що не можна у Страсну п'ятницю
Страсна п'ятниця вважається найсумнішим для вірян днем перед Великоднем, а тому час рекомендується провести в храмі чи вдома, зосередившись на молитвах та пості.

Цього дня Церквою забороняються такі дії:

важка праця — всі справи вірян повинні бути спрямовані на співпереживання мукам Спасителя та молитву;
переїдання — дотримуючись Великого посту, саме в Страсну п'ятницю не можна їсти чи пити до винесення плащаниці;
прибирання в будинку — а також прання, прасування, шиття, вишивання;
розваги — дивитися телевізор, веселитися, танцювати, співати, ходити у заклади, навіть гортати стрічку соціальних мереж чи заходити в браузери.
У багатьох традиціях існує думка, що саме в Страсну п'ятницю можна побачити своє майбутнє, якщо після пробудження просто визирнути у вікно. Якщо ви побачите хлопця або чоловіка — на вас чекає весілля. Сімейна пара означає воз'єднання після розлуки, дівчина або жінка — безтурботний рік.

[sogaz]

[Taras_777]

13 червня православні віряни відзначають Вознесіння Господнє.

У 40-й день після Великодня православні віряни відзначають одне з двунадесятих церковних свят - Вознесіння Господнє. Це свято присвячене сходженню Ісуса Христа на небо через 40 днів після мученицької смерті на хресті і чудесного Воскресіння.

Зі святом сьогодні
Я вас всіх вітаю!
У свято Вознесіння
Здоров’я бажаю!
Бажаю вам щастя,
Надії й любові!
Завжди щоб Господь
Був у кожному слові!

[astraA4]

[Taras_777]

Трійця та Зелені свята: походження свята й українські звичаї

День Святої Трійці вважається одним із найбільш шанованих християнських свят у церковному календарі: його урочисто відзначають як християни західного, так і східного обряду. Трійця, або ж П'ятидесятниця, відзначається на п'ятдесятий день після Великодня. Цьогоріч вона припадає на 23 червня.

Спойлер   :

В українській традиції Трійця є частиною Зелених свят. Вони тривають від 20 червня до Відання П'ятидесятниці 28 червня. До цього циклу також належать поминальна субота перед Трійцею та День Святого Духа 24 червня.
На Зелені свята заведено прикрашати галузками дерев із зеленим листям домівки. За дохристиянськими віруваннями це листя допомагало душам родичів потрапити в домівку.
Суспільне Культура розповідає про історію свята П'ятидесятниці та культ предків, пов'язаний із Зеленими святами.
Трійця — заснування церкви
Як розповідав митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, перед своїми смертними стражданнями Христос говорив учням: "Якщо я не постраждаю, не помру і не піду до Отця мого, то не прийде утішитель, Дух Святий, який вам про все нагадає і всього навчить".
Після воскресіння Ісуса Христа на п'ятдесятий день апостоли, мати, жінки-мироносиці зібралися разом. В книзі Діянь святих апостолів описані події сходження Святого Духа. Раптово зчинився шум, вогонь зійшов з неба та в образі язиків полум'я осів на кожному, хто був на зустрічі. Всі присутні сповнилися Святим Духом.
На ці звуки відреагували люди, які в той час були в Єрусалимі, неподалік від гори, де це сталося. Апостоли вийшли й почали говорити про господні діяння на різних мовах, хоча до цього апостоли їх не знали. Апостол Павло закликав людей слідувати за Христом. Вважають, що того дня в Ісуса Христа увірувало 3000 чоловіків.
Пізніше апостоли пішли в різні краї, щоб проповідувати ідеї Ісуса Христа. За церковними переказами, на теренах сучасної України християнство проповідував апостол Андрій Первозванний.
Митрополит Черкаський і Чигиринський Владика Іоан розповів в інтерв'ю Суспільне Черкаси про походження свята Трійці. Він сказав, що вона має назву від трьох подоб Бога (Бога Отця, Бога Сина і Духа Святого).
Офіційно свято Трійці в церкві з'явилося у 381 році на II Вселенському соборі у Константинополі. Свято затвердили догматом про Трійцю.
Перед Трійцею в батьківську суботу християни вшановують пам'ять про померлих родичів. На Київщині, Поділлі й на Лівобережжі люди вірили, що душі померлих можуть потрапити на землю в Чистий четвер, на Зелені свята і на Спаса (Преображення Господнє).
В понеділок після Трійці святкують День Святого Духа. За новоюліанським календарем східного обряду свято Петра і Павла припадає на 29 червня в тижні, коли тривають Зелені свята, тож цього року Петрового посту не буде.
Протоієрей ПЦУ Харківсько-Полтавської єпархії ПЦУ Олександр Горай в коментарі для Суспільне Полтава радить мирянам в день Трійці не працювати:
"Краще присвятити цей день молитві та приділити час родині. А справи заплановані краще робити в інші дні. Бо свято Трійці — це важливий день".

[Taras_777]

Свято Маковія 2024

Щороку у серпні в Україні святкують Медовий, Яблучний і Горіховий спаси.
Сhas News розповідає про перший з них — Медовий спас, або Маковія, який за новим церковним календарем тепер припадає на 1 серпня і є початком Успінського посту.

Спойлер   :

Що таке Спас
Спас — це християнське свято Преображення Господнього. Його сенс полягає в однойменній події, що описана в Євангеліях.
За переказами, Ісус взяв апостолів Петра, Якова та Івана на гору Фавор, де постав перед ними в оновленій подобі: обличчя Його просяяло, як сонце, а одяг зробився білим, як сніг.
Преображення Ісуса супроводжувалося появою старозавітних пророків Мойсея та Ілії, які говорили з Ісусом про Його близький відхід.
Святкування Преображення Господнього, або Спасу вшановує демонстрацію людям божественної природи Ісуса та поясненням Ним значення своєї майбутньої добровільної смерті.
Свято нагадує про те, що кожна людина може пережити власне преображення шляхом самовдосконалення.
Спас — це народна назва свята Преображення, первісно під ним розімули один певний день і слово «Спас» вживали без  жодних прикметників.
В Україні свято Спаса разом із релігійним сенсом також пов'язане із святом врожаю. Тому з часом в народі повелось відзначати Медовий, Яблучний та Горіховий спаси.
Медовий спас: значення свята і традиції
Медовий спас, або Маковія — це початок Успінського посту. В цей день вшановують пам'ять Макавейських мучеників, які не зрадили юдейську віру на користь язичництва. Ім'я юдейського очільника Макавея українці адаптували як Маковій. Свято називають Маковія, або Макотрус.
На Медовий спас (Маковія) освячують мед нового збору, і отримують благословіння на вживання його в їжу.
Вважається, що мед на Маковія цілющий — його здавна вживали для лікування різних хвороб.
В цей день печуть медові пряники, млинці з маком і медом, пироги, булочки з маком.
Що не можна робити в Медовий спас
Медовий спас припадає на Успінський піст, або, як його ще називають, Спасівку.
Як і під час будь-якого православного посту, в цей день важливо не лише тілесне утримання, але й духовне очищення.
Не можна:
піддаватися гучним розвагам,
сваритися і скандалити,
вдаватися до інтимної близькості,
гуляти весілля.
вживати м'ясні, молочні продукти і яйця.

[Mika]

[Taras_777]

Воздвиження Хреста Господнього

Воздвиження Хреста Господнього – одне з найголовніших церковних свят, яке щорічно відзначається 14 вересня.
Свято пов'язане з історією пошуку хреста, на якому розіп'яли Ісуса.

Спойлер   :

Цариця Олена, мати Костянтина Великого, знайшла потрібний хрест в Єрусалимі.
На місці знахідки звели святиню, а частини хреста були розподілені між Костянтином та Єрусалимом; згодом фрагменти хреста почали зберігатися в різних європейських церквах.
Воздвиження Хреста Господнього – одне з найголовніших церковних свят. Його відзначають 14 вересня за новим стилем.
Воздвиження Хреста Господнього: історія свята
У 326 році розпочалася історія з пошуком хреста, на якому розіп'яли Ісуса. Тоді правителем був Костянтин Великий, який оголосив християнство державною релігією. Для імператора було важливо знайти хрест, тому чоловік залучив свою матір, царицю Олену, до пошуків. Жінка вирушила до Єрусалиму, де натрапила на печеру. Саме там під час розкопок знайшли три хрести, але ніхто не міг зрозуміти, який саме належав Ісусу.
Втім, розв'язати проблему допомогла тяжкохвора мешканка, до якої вирішили піднести усі хрести. Після дотику до одного з них, жінка несподівано одужала – так цариця і зрозуміла, на якому з хрестів розіп'яли Сина Божого.
Згодом на місці знахідки звели святиню, щоб усі християни могли її бачити. Власне, так і утворилася назва свята – Воздвиження Хреста Господнього.
Через деякий час правителька розділила хрест навпіл: одну частину привезла синові Костянтину, а іншу – подарувала Єрусалиму. Під час дороги додому Олена зупинялася в місцях, де бував Ісус, та будувала там храми. Загалом їй вдалося звести понад 80 споруд.
Що цікаво, хрест Ісуса продовжили ділити, а у 1187 році його частина зникла після програної битви хрестоносців з мусульманами. Наразі фрагменти цього хреста зберігаються в різних європейських церквах.
Коли святкували Воздвиження Хреста Господнього за старим календарем
До переходу на новоюліанський календар це свято щорічно відзначали 27 вересня. Однак, у 2023 році Православна церква України й Українська греко-католицька церква перейшли на новий стиль. Тому дати, коли відзначають більшість свят, перенеслися на 13 днів. Тепер християни святкують Воздвиження Хреста Господнього 14 вересня.

[yzek65]

Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії

Ушанування пам’яті мучениць Віри, Надії, Любові (грецькою відповідно Пістіс, Елпіс і Агапе) та матері їхньої Софії за новоюліанським календарем відбувається 17 (30) вересня кожного року. Перші згадки про святу Софію та доньок датуються II століттям.

В історичних подіях змальовано життя вдови Софії, котра переїхала до Риму. Жінка сповідувала християнство, виховуючи дітей згідно з віросповіданням. Основна кількість римлян того часу дотримувались язичницького віровчення, а в 137 році розпочалися репресії християн. Матір і доньок затримали і відправили на суд до імператора Адріана. Сім’я відмовилась зректись християнської віри, в результаті чого Віру, Надію і Любов піддали тортурам, що призвели до смерті. Мати Софія три дні оплакувала понівечені тіла й померла біля могили.

Попри трагічність історії, свято несе радість. Святі мучениці стали символом прояву мужності, показали приклад істинної віри у Святого Духа. Пам’ять святих офіційно вшановуються церквою.

[Taras_777]

День усіх святих.

У цей день наші предки молилися за упокій померлих родичів
Це свято бере початок від давніх кельтів, які відзначали завершення зборів врожаю та літної пори року – "Самайн". Після прийняття християнства його перейменували на День усіх святих.
У свято віряни вшановують пам'ять усіх святих, зокрема євангелістів, відлюдників, сподвижників, які загинули за відданість християнству. У цей день католики беруть участь у богослужіннях, а потім вирушають на кладовища, де доглядають за могилами й згадують лише хороше про померлих. День всіх святих має найвищий ранг у католицькій церкві – торжества, тому віряни обов'язково відвідують месу.