Музыка которая мне нравится

[Taras_777]

Michael Jackson - Billie Jean (Official Video)

Спойлер   :

Майкл Джексон, за оцінками, заробив близько 3,5 мільярда доларів після своєї смерті.
І це не помилка.
3,5 мільярда доларів.
Минуло понад 15 років відтоді, як його не стало, але Король попмузики досі залишається одним із найприбутковіших імен в історії світової індустрії розваг.
Його музику продовжують слухати мільйони людей по всьому світу.
Його ім’я досі приносить прибуток.
Його творчий каталог залишається одним із найцінніших у музичній індустрії.
А його спадщина продовжує надихати нові покоління.
Більшість артистів мріють створити хоча б один хіт, який переживе їх самих.
Майкл Джексон створив десятки таких пісень.
Billie Jean.
Beat It.
Thriller.
Smooth Criminal.
Man in the Mirror.
Ці композиції ніколи по-справжньому не зникали.
Вони продовжують звучати в автомобілях, на весіллях, у фільмах, на радіостанціях, стадіонах і концертних майданчиках по всьому світу.
Їх слухають люди різного віку та різних поколінь.
За даними Forbes, Майкл Джексон неодноразово очолював рейтинг найбагатших померлих знаменитостей. Від часу його смерті у 2009 році його спадщина, за оцінками, принесла мільярди доларів доходу.
У це важко повірити.
Артиста вже давно немає серед живих, але його музика продовжує продаватися, звучати й заробляти більше, ніж творчість багатьох сучасних виконавців.
Саме в цьому полягає різниця між популярністю та спадщиною.
Популярність існує доти, доки на тебе дивляться.
Спадщина живе навіть тоді, коли тебе вже немає.
Майкл Джексон не просто записував хіти.
Він створив культурне явище, яке й сьогодні приносить мільйони доларів, збирає повні танцмайданчики та нагадує світу, чому його називали єдиним і неповторним Королем попмузики. 👑🎤✨

[Taras_777]

Queen – Bohemian Rhapsody (Official Video Remastered)

Спойлер   :

21 хвилина, яка увійшла в історію: як Queen назавжди змінили Live Aid
Спочатку Боб Гелдоф навіть не хотів, щоб Queen виступали на благодійному концерті Live Aid. Він погодився лише після тривалих умовлянь промоутера концерту Гарві Голдсміта. Улітку 1985 року багато хто вважав, що найкращі часи Queen вже позаду. Їхні найгучніші хіти були написані майже десять років тому, музичні критики дедалі частіше «ховали» гурт, а самі музиканти навіть замислювалися, чи не настав час завершити спільний шлях.
Та настав 13 липня 1985 року.
Чого тоді ще ніхто не знав, так це того, що за тиждень до концерту Queen орендували лондонський театр Shaw Theatre на 400 місць і буквально секунда за секундою відрепетирували весь свій виступ, який тривав лише 21 хвилину. Вони не просто програли програму кілька разів — кожен акорд, кожен рух, кожен перехід повторювали знову і знову, доки все не стало бездоганним.
За легендою, перед самим виступом технічна команда Queen навіть відключила обмежувачі потужності звукової системи. Поки звук інших виконавців був обмежений, Queen змогли виступити на повній потужності.
О 18:41 Фредді Мерк’юрі вийшов на сцену стадіону Вемблі. Білі джинси. Біла майка. Чорний шкіряний браслет із заклепками. 72 тисячі глядачів вибухнули оваціями. Фредді сів за рояль і заграв вступ до Bohemian Rhapsody. Не всю композицію — лише стільки, щоб запалити стадіон. Потім підвівся. Підійшов до мікрофона. Зазвучала Radio Ga Ga, і десятки тисяч людей одночасно підняли руки вгору, плескаючи в унісон. Ця мить згодом стала одним із найвідоміших образів 1980-х років. І раптом Фредді несподівано зупинив гурт. Повернувся до публіки. Глибоко вдихнув. — «Aуaуaуaaaay-o…» Після цього замовк. А стадіон заспівав у відповідь. Він узяв ще вищу ноту. Натовп повторив. Ще вище. І десятки тисяч голосів знову відповіли.
Так вони перегукувалися нота за нотою, ніби 72 тисячі людей і один співак билися в одному ритмі серця. Пізніше цей момент назвуть: «Голос, який облетів увесь світ».
Після цього пролунали Hammer to Fall, Crazy Little Thing Called Love, скорочена версія We Will Rock You, а завершився виступ легендарною We Are the Champions. Вемблі буквально тремтів. Усе це тривало лише 21 хвилину. Коли Queen залишили сцену, Боб Гелдоф — той самий, який спочатку не хотів бачити їх у програмі концерту, — сказав лише одну фразу:
«Того дня Queen були беззаперечно найкращим гуртом. Вони виступили найкраще, мали найкраще звучання й ідеально використали кожну хвилину свого часу. Для Фредді це була ідеальна сцена — увесь світ.» За оцінками, концерт Live Aid дивилися близько 1,9 мільярда людей у 150 країнах світу. У 2005 році професіонали музичної індустрії визнали ці 21 хвилину найвидатнішим рок-виступом усіх часів. Не одним із найкращих. Найкращим. Багато музикантів, авторів і очевидців переконані, що саме цей виступ врятував Queen як гурт. На той момент колектив уже стояв на межі розпаду, але той липневий день нагадав усім чотирьом учасникам, на що вони здатні, коли виступають разом. Фредді Мерк’юрі пішов із життя 24 листопада 1991 року у віці лише 45 років. Але 13 липня 1985 року, протягом тих незабутніх 21 хвилини, перед 72 тисячами людей під літнім небом Лондона здавалося, що весь світ б’ється в такт його серцю. Можливо, саме тому ми пам’ятаємо цей виступ і сьогодні. Бо існують концерти, які стають чимось більшим за музику. Вони перетворюються на вічність.