Трохи гумору !
Посміхніться!
Як умру, то поховайте
мене на городі.
Де на другий місяць літа
щось, нарешті, сходить.
Трави, трави, трави пишні
Звуться бур'янами.
Полеш, мичеш, ледве дишеш,
а вони за нами.
Гарбуз гарбуза питає,
визира з-під гички:
"Подивись на виднокраї
день там, а чи нічка?"
Лиш картоплю пропололи
(сорт новий, голландський),
як ватагою на поле
жук американський.
Покропили, позбирали.
Тішать помідори.
А тут раптом чорна хмара,
з нею фітофтора.
Лиш капуста рано-вранці
трошечки віджила.
Слимаки руді іспанські
діри просверлили.
Сонце сходить - на городі,
і заходить -вечір.
Без обіду, дудлиш воду,
обпікаєш плечі.
Друзі заздрять: "Ну й засмага.
Це Канарські води?"
Не хвилюйтеся, увага:
Волинські городи.
Полеш, мичеш, поливаєш,
гнеш дугою спину.
А на осінь дулю маєш,
йдеш до магазину.
(автор Л.Оріховська)