Доброго здоров’я, шановні краяни!
З огляду на те, що у багатьох мешканців та гостей нашої громади виникли питання стосовно призначення червоно-чорного стягу, який нині майорить поряд з синьо-жовтим державним прапором на блокпостах, виникла потреба пояснити його історичне значення для нашого народу.
На відомій картині «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» художника Іллі Рєпіна (уродженець Харківщини) за спинами козаків зображені два скручених прапори: синьо-жовтий і червоно-чорний. Консультантом художника був знаний дослідник українського козацтва Дмитро Яворницький. Саме з автентичних експонатів колекції Яворницького Рєпін змальовував амуніцію, зброю, іншу козацьку атрибутику, зокрема і козацькі прапори.
Після запеклих боїв за гору Лисоня (1916 р.) між російською армією з одного боку та полком українських січових стрільців і австро-угорськими бойовими загонами січовиків перевели на відпочинок в околиці Миколаєва. Там вони заснували Лицарство Залізної Остроги. Члени ордену носили на одностроях відзнаку (кокарду) – чорно-червону стяжку із залізною острогою.
Теми визвольної боротьби українського народу торкається новела Василя Стефаника "Сини", написана влітку 1922 р. Саме словами письменника пояснював значення червоно-чорної символіки один із ідеологів українського націоналізму Зенон Коссак і наводив таку цитату: «*Україна – це земля, наша родюча, чорна, найбагатший у світі чорнозем, за який проливали кров найкращі сини України. Українська земля – чорного кольору, а кров борців, що йшла "відбирати її від ворога" – червона. А хіба ж поєднання цих кольорів – червоного і чорного – не символічне визначення України – України, що бореться?*».
У 1920-1930-х роках ОУН та її попередниця, УВО, використовували в діяльності національний синьо-жовтий прапор. Після розколу ОУН на 2 табори ОУН(б) під керівництвом Степана Бандери виробило власну символіку ― червоно-чорний прапор, щоб відрізнятися від ОУН(м) Андрія Мельника.
У період 1943-1944 рр. члени Крайового Проводу ОУН шанували національний та організаційний прапори з наступним тлумаченням: "Прапор українського народу є синьо-жовтого кольору. Синій колір відображає голубе українське небо, а жовтий колір – золоте гаряче українське сонце. Ці кольори віддають ясний, життєрадісний, волелюбний зміст духовності* українського народу*. Прапор української національно-визвольної революції є червоно-чорний. Червоний колір означає героїзм, посвяту, це символ гарячої червоної української крові, а чорний колір – працьовитість і наполегливість, це символ труду і землі нашого народу. Червоно-чорний революційний прапор – це символ безупинної героїчної боротьби за українську землю".
У світлі революції Гідності 2013-2014 рр., котра підняла на боротьбу українське суспільство, червоно-чорний прапор знову замайорів на флагштоках по всій державі та на Майдані Незалежності як знамено країни, яка охоплена боротьбою.
Поєднання червоного та чорного кольорів в українській народній свідомості здавна вважалося оберегом від злих духів та людських помислів. Тож нехай прадавнє енергетично потужне ДНК синьо-жовтого та червоно-чорного кольорів додає сили і незламності кожному з нас і нині у боротьбі проти московитської нечисті.
Вчитель історії Таращанського академічного ліцею «Ерудит»,
Анастасія Кабашня.
Начало
Вход
Регистрация