Також Фільмофонд поповнився 33 фільмами, знятими за підтримки Держкіно: 8 художніх, 17 документальних і 8 анімаційних. Серед них: «Моя бабуся Фанні Каплан» (реж. Олена Дем’яненко), «Гніздо Горлиці» (реж. Тарас Ткаченко), перший український 3D мультфільм «Микита Кожум’яка» (реж. Манук Депоян), короткометражні: «Кров’янка» (реж. Аркадій Непиталюк) і «Дім» (реж. Ірина Цілик), документальний проект Віталія Манського «Рідні», а також стрічку про славнозвісний київський хор Щедрик «Свій голос» (реж. Сергій Маслобойщиков.
В рамках виконання держконтракту до архіву Довженко-Центру надійшли цифрові копії фільмів українських режисерів: «Проти сонця» і «Старі люди» (реж. Валентин Васянович) а також цифрові версії фільмів «Вальдшнепи» (реж. Олександр Муратов), «Шамара» (реж. Наталя Андрєйченко) з кольорокорекцією зображення.
Для роботи над проектами – фільмом «Атомоград» і чотиридисковим виданням DVD «(Не)видимий Чорнобиль», які присвячені 30 річниці аварії на ЧАЕС, Довженко-Центр придбав 8 документальних фільмів на цифрових носіях: «Запали своє сонце», «Ранок атомограду», «Ланцюгова реакція» (реж. Володимир Георгієнко), «Причетність» (реж. Борис Квашньов), «Чорнобильська атомна» (реж. Леонід Автономов), «Тінь саркофага», «Право на правду» (реж. Георгій Шкляревський), «Смертельна хмара Чорнобиля» (реж. А.Лоскутов).
Крім того, Фільмофонд Довженко-Центру щорічно поповнюється завдяки стрічкам, які передають приватні особи та інституції, режисери й автори фільмів.
Цього року цифрові копії фільмів зі свого особистого архіву передав режисер-документаліст Ролан Сергієнко, який зараз мешкає в Москві. У фільмофонд Довженко-Центру надійшло 24 фільми самого режисера і дві документальні стрічки інших авторів про життя і діяльність режисера.
Також режисер Олег Чорний із власного архіву передав позитивні фільмокопії 4-х своїх робіт: «Зів’яла сакура в моєму саду, ти знову проходиш повз мене», «З життя видатної людини тов. Грузилова», «Олександр Довженко (фотомиттєвості)», «Шал».
На початку 2016 року архів Довженко-Центру взяв на облік низку фільмів, отриманих від Госфільмофонду Росії. Серед них – вихідні матеріали чотрирьох стрічок: «Я люблю» (1936, реж. Леонід Луков), «Квітка на камені» (реж. Сергій Параджанов), «Десь є син» (реж. Артур Войтецький), «Сорочинський ярмарок» (реж. Н. Екк), «Сім кроків за горизонт» (реж. Фелікс Соболєв), а також позитивну фільмокопію стрічки Ігоря Мінаєва «Перший поверх».
Крім того, від Госфільмофонду Росії вдалося отримати позитивні копії трьох мультфільмів (плівка): «Лісовий договір» (1939, реж. Іполіт Лазарчук), «Людина і слово» (1974, реж. Євген Сивокінь), а також одного з найперших українських мультфільмів, який мав стати першим звуковим, розпочатий ще В’ячеславом Левандовським у 1928 році і закінчений його учнями: «Тук-тук і його приятель Жук» (1935, реж. С. Гуєцький, Є. Горбач).
Паралельно тривають роботи з опрацювання фонду американських освітніх фільмів, які передала до архіву Києво-Могилянська академія. Так, за період 2015-2016 років Довженко-Центр проконтролював та взяв на облік близько 1000 фільмів на 16 та 8 мм плівці, що складає лише третину переданих науково-освітніх фільмів.
Цього року Довженко-Центр зміг знову запустити своє обладнання з друкування плівок для виконання державного контракту, метою якого є збереження найзнаковіших українськиих кінотворів і створення можливості для їх перегляду. В рамках контракту була надрукована 181 фільмокопія на сучасну плівку Kodak, яка дозволяє зберігати стрічки понад 100 років.Станом на сьогодні у фільмофонді Довженко-Центру зберігається понад 5 тисяч найменувань фільмів, які розміщуються у 7 фільмосховищах, 4 з яких обладнані системами клімат-контролю.