Транспорт Станиславова.
На вулицях міста автомобілі з'явилисьу перші роки ХХстоліття. За спогадами старожилів, першими власниками авто були поміщик граф В. Дзедушицький, фабриканти Ф. Ліберман і Я. Маргошес. Перша згадка про таксі в місті належить до травня 1912 року. Тоді місцевому підприємцеві В. Сівінському магістрат надав концесію на відкриття двох маршрутів для легкових таксі. В. Сівінський поширював послуги й надалі. Наступного, 1913 року вже існували такси денна і нічна (натретину вища). Машина перевозила трьох пасажирів. Розрахунок уже тоді здійснювали за таксометром. Таксі можна було замовити телефоном, номер якого легко запам'ятовувався, - 1-23. До створення бензоколонок було ще далеко, бензин купували... в аптеках.
У квітні 1914 року і рада міста обзавелася автомобілем. Це було вантажне авто потужністю 40 к.с. і вантажопідйомністю 3,6 тонни. У 1925році, вже за польських часів, перший кілометр проїзду на таксі коштував 1 зл., кожні наступні 250 м - 20 грош. Проїзд, приміром, від готелю «Уніон» (нині бізнес-центр «Київ») до вокзалу коштував 1 зл. 40 гр.
Міська влада вважала, що самоходи їздять занадто швидко, тому впроваджувала обмеження. У 1925 році по Липовій вулиці (Шевченка) та по вул. Голуховського (Чорновола) можна було рухатися зі швидкістю не вище 6 км/год. За порушення - штраф 500 зл., або 2 місяці в'язниці. Того ж року інженер Крауш і К° відкрили «Теоретичний і практичний курс водіння самоходів» для підготовки водіїв. У 1932 році на підставі розпорядження воєводи настало «пом'якшення» обмежень. Швидкість руху відтоді не могла перевищувати 25 км/год. Частину Липової вулиці біля парку вперше в історії міста закрили для руху. За порушення - штраф 1000 зл., або арешт до 6-ти тижнів, або обидві кари разом. На початок 1934 року в Станиславівському воєводстві було всього 150 легкових машин, 68 таксі, 30 автобусів, 28 вантажівок, 78 мотоциклів. Автобусний руху у місті впровадили 1938 року. Міжміські автобуси (тоді вони називалися омнібусами) впроваджені значно раніше, в 1910-х роках, перед війною. Одні з перших - на маршрутах Коломия - Кути, Станиславів - Солотвин, куди не було залізниць.
Першоджерело: Головатий М. “Етюди старого Станиславова”.