Чому гора Піп Іван має таку назву і що вона означає насправді: пояснення здивує
Ви дізнаєтесь:
Чому гора Піп Іван так називається
Які назви має гора Піп Іван Чорногірський
Гора Піп Іван Чорногірський - одна з найзагадковіших вершин Карпат, яка височіє на 2028 метрів і поступається лише Говерлі та Бребенескулу, пише Gorgany. Її назва вже багато років викликає суперечки та породжує легенди.
Главред розповість про кілька цікавих версій походження цієї назви, які й досі залишаються предметом дискусій серед дослідників та місцевих мешканців.
Чому гору назвали Піп Іван
Походження назви має кілька версій. За однією з них, на вершині колись була скеля, що нагадувала постать священника у рясі. Саме вона й дала горі ім’я, але нині цієї скелі вже немає, тож перевірити правдивість переказу неможливо.
Ще одна версія, також про попа, звучить так: у ніч на Івана Купала віряни збиралися на вершині для нічної молитви, але знайти правильний шлях було нелегко. Дорогу їм показував місцевий піп на ім’я Іван. На його честь гора й отримала назву.

Базовий закон металургії спростовано. Вчені довели, що на надвисоких швидкостях нагрівання зміцнює метал
Група інженерів із Північно-Західного університету в США опублікувала результати дослідження, що спростовує один із фундаментальних принципів металургії.
Досі вважалося, що термічна обробка завжди робить метал пластичнішим і м’якшим, полегшуючи його деформацію. Проте вчені довели, що в екстремальних умовах надвисоких швидкостей чисті метали поводяться навпаки: нагрівання не розм’якшує їх, а надає додаткової міцності та твердості.
Кріс Шух, провідний автор статті в журналі Physical Review Letters, пояснив, що класичне правило «нагрій, щоб зігнути» працює лише за звичайних обставин. Команда використала спеціальну мікробалістичну установку, яка запускала мікроскопічні частинки по металевих поверхнях зі швидкістю в сотні метрів на секунду. Сила ударів була такою, що за частку секунди метал розтягувався на 100 мільйонів відсотків від початкової довжини — цей процес відбувається у тисячу разів швидше за моргання ока.
При температурах близько 155 °C такі чисті метали, як золото та нікель, продемонстрували аномальну стійкість. Фізична причина явища криється в коливаннях атомів. Під час надшвидкого удару атоми починають вібрувати настільки інтенсивно, що створюють хаотичний бар'єр, який перешкоджає траєкторії деформації. Чим вищою є температура, тим сильнішими стають ці вібрації, парадоксально перетворюючи теплову енергію на захисний механізм, який відштовхує зовнішню силу.
Дослідники виявили важливий нюанс: ефект надміцності зникає навіть за мінімальної наявності домішок. Додавання лише 0,3% іншого елемента повністю скасовує цей механізм, змушуючи сплав поводитися за стандартними правилами розм’якшення. Для отримання ефекту зміцнення метал має бути абсолютно чистим.
Це відкриття відкриває нові горизонти для інженерії. Розуміння природи атомного опору дозволить розробляти матеріали для найсуворіших умов — від корпусів гіперзвукових літальних апаратів до систем захисту супутників. Замість того щоб уникати нагріву, інженери зможуть цілеспрямовано підвищувати температуру чистих металів, щоб зробити їх невразливими до ударів мікрометеоритів або екстремальних аеродинамічних навантажень.