Саме такі стереотипи намагається юдохристиянство вбити в голови українцям. Яка мерзенна і підла брехня! Давайте розберемось. Християнином може вважатися лише той, хто неухильно дотримується приписів біблії взагалі, і заповітів Ісуса Христоса зокрема. Християнською можна назвати лише ту державу, яка має замість Конституції біблію, аналогічно тому, як Тора-вона ж п’ятикнижжя Моісея, вона ж біблія, є Конституцією Ізраїлю. В Україні є Конституція, хай недосконала і не національна, але це не біблійне утворення. Тому питання про християнську державу знімається, як патологічне і неадекватне. Тепер давайте подивимось, чи відповідає християнська ідеологія ментальності українця і чи несе вона в собі Священний Героїзм, як світогляд. Звернімось до першоджерела юдохристиянства-біблії, читаючи біблійні цитати поміркуймо, чи є там щось від філософських поглядів і ментальності українців.
Бо християнський світогляд зруйнував давнє арійське ставлення до Честі і Слави, яке було притаманне нашим Пращурам. У Біблії відверто сказано: «краще собака живий, ніж лев мертвий», що, за висловом Володимира Шаяна, фактично мало означати: «краще живий боягуз, ніж мертвий герой» [В.Шаян. Біблія як ідеологія. — Лондон, 1972]. Саме такою ідеологією керується кожний юдей, і саме такі цінності були нав’язані цілому людству християнськими книгами. У юдаїзмі допускається зрада будь-якій присязі. Талмуд (Старий Заповіт) вчить, що кожен юдей може давати будь-яку присягу «ґоям», якщо існує загроза його життю або життю його сім’ї, і зовсім не зобов’язаний її дотримуватися. Отже, присяга юдея (явного чи замаскованого) не має ніякої ваги. А тоді спробуйте розібратися, кого ви заприсяжили. (Галина Лозко)
А чи може йти в бій козак, воїн УПА, чи сучасний український солдат керуючись ось такими настановами?
ЗАПОВІДІ РАБСЬКОЇ СВІДОМОСТІ І ЖИТТЯ
“Любіть ворогів своїх!” (Матвія, 5: 44; Луки, 6: 27, 35).
“Я вам кажу: не противитись злому!” (Матвія, 5: 39).
“І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, — підстав йому й другу! (Матвія, 5: 39).
А саме ці шизофренічні настанови вбивають військові капелани в українській армії! Чи потрібні там ці капелани, носії біблійної зарази? Виходячи з короткого аналізу юдохристиянської ідеології бачимо, що для воїнів вона зайва і дуже шкідлива, а також невідповідна нормальному людському глузду. Саме тому, ні козак, ні Воїн УПА, ні взагалі військова людина не можуть бути християнами апріорі.
Тепер щодо українських геніїв і пророків, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Григорія Сковороди. Найкраще висвітлення їхнього ставлення до рабського християнства знайдемо у їхній творчості.
Тарас Шевченко
Наробив ти, Христе, лиха!
А переіначив
Людей Божих?! Котилися
І наші козачі
Дурні голови за правду,
За віру христову,
Упивались і чужої,
І своєї крові!..
А получчали?.. ба де то!
Ще гіршими стали…
Леся Українка
“Вступили в тую секту, в те мертводухе християнство”
Іван Франко
Свічки ряснії в церкві тій палали,
куривсь кадила запахущий дим,
плачливі співи серце розбивали.
На вівтарі, мабуть, богам товстим
у жертву, людських серць живих, пробитих
курилось много; путом золотим
окований, на колючках укритих
лежав там Розум, молячись, попи
вже зачали на нього ніж острити.
І спів гримів: “Блаженні всі стовпи,
всі, що не бачили, мають віру,
що люблять бога нашого стопи,
а брата ріжуть богу на офіру!
Наш Бог – се замордована Любов,
убитий Розум! Тож і в жертву щиру
для нього ми мордуємо Любов
і ріжем Розум! О, прийми, наш боже,
той дар, що ми кладемо пред тобов!”
І рік мені мій провідник: “Се ложе
сну вічного, се злоби клятий спів,
се тьма, що світлом статися не може!”
І, взявши камінь, що тут бовванів,
він кинув на церковне середстіння
й мені то само учинить велів….
Григорій Сковорода.
Біблія є брехня і буйство Боже.Та цей Бог наш спершу на єврейський, потім на християнський рід незліченні й жахливі навів забобонів паводки.
Із забобонів народилися нісенітниці, секти, суперечки, ворожнечі міжусобні й дивні, ручні й словесні війни, дитячі страхи тощо. Немає більш жовчного й твердішого марновірства і немає нічого більш нахабного, як шаленство, розпалене сліпим, але ревним глупого повір’я жаром тоді, коли ця єхидна, воліючи безглузду й недостатню брехню, ніж милість і любов, забувши почуття людинолюбства, жене свого брата, дихаючи вбивством, і цим сподівається служити Богові.
Цей семиголовий дракон (Біблія), вибльовуючи водоспади гірких вод, усю свою земну кулю покрив забобонами. Вони є не що інше, як нерозумне, та наче Богом здійснюване й захищуване розуміння.
Висновок. Нешановні попи, ксьондзи, монахи, сектанти! Перестаньте труїти наш український народ цією християнською мертвечиною! Українець ніколи не був, не є і не буде лжедуховним юдохристиянином, ніколи не стане манкуртом, чи яничаром , який буде любити Сіон та Ізраїль, з їхніми єговами та ісусами більше, за рідну українську землю, ніколи єврейські Сара і Марія не стануть ріднішими рідної української матері . Ніколи Україна не стане юдохристиянською, бо український розум ніколи того не допустить. Україна для українців. Слава українській нації!…
Автор: Світояр.
Начало
Вход
Регистрация